Гусяк Дарія Юріївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гусяк Дарія Юріївна

ГУСЯ́К Дарія Юріївна (псевд. – Нуся; 04. 02. 1924, м. Трускавець, нині Львів. обл.) – громадська діячка. Закін. Дрогобиц. торг. г-зію (1943). Працювала бухгалтером у рідному місті. 1947–50 – на нелегал. становищі. Від 1948 – чл. ОУН. Організовувала тимчас. помешкання для Р. Шухевича, була його особистою зв’язковою. З розвідувал. метою відвідувала Київ, Полтаву та Москву. Опанувала виготовлення фальшивих документів та печаток, навчала цій справі підпільників. Заарешт. 1950 у Львові. Після слідства у Львові та Києві засудж. 1951 до 25-річ. тюрем. ув’язнення. Репрес. також були її батько (1940; загинув у таборі в Архангел. обл., РФ) та мати (1950, звільнена 1955). Покарання відбувала у Верхньоурал. (1952) та Владимирській (1952–69) в’язницях (обидві – РФ). У Владимирі через співв’язня Меньшагіна (колиш. бургомістр рос. м. Смоленськ) розкрила таємницю розстрілу 1940 у Катині (місцевість у Смолен. обл.) понад 15 тис. інтерн. СРСР 1939 польс. офіцерів, за допомогою К. Зарицької, С. Караванського та Н. Строкатої інформувала про ці злочини світ. громадськість. Через протести Міжнар. амністії та закордон. жін. орг-цій була переведена у мордов. концтабір суворого режиму с. Барашево (РФ), де спільно з Н. Строкатою, І. Калинець, Н. Світличною, С. Шабатурою та ін. брала участь в акціях протесту, голодуваннях, підписувала офіц. й таємні заяви, за що каралася в карцерах і бараках посиленого режиму. Після звільнення 1975 проживала у м. Волочиськ Хмельн. обл., працювала кравчинею в Будинку побуту (до 1979). Реабіліт. 1993. Від 1995 – у Львові. 1995–2004 – голова Всеукр. ліги укр. жінок, 1993–98 – чл. етич. комісії Проводу, 1998–2005 – чл. Проводу КУН.

Тв.: Нескорені Катерина Зарицька і Михайло Сорока // Визв. шлях. 1990. Кн. 10; Роман Шухевич і Олекса Гасин // Дем’ян Г. Генерал УПА Олекса Гасин – «Лицар». Л., 2003; Роман Шухевич – людина особлива // Роман Шухевич: постать на тлі доби Воюючої України. Т., 2005.

Літ.: Содоль П. Українська Повстанча Армія. 1943–49: Довід. Нью-Йорк, 1995; Нагірняк З. І повірила в диво, що Україна встане (інтерв’ю) // Нескорена берегиня. Л., 2002; Сорока Л. Нескорена зв’язкова голокомандувача УПА Тараса Чупринки (Р. Шухевича) // За вільну Україну. 2004, 3 лют.; Купчик Л. Життя як самопожертва // Львів. газета. 2005, 26 жовт.

Ю. Д. Зайцев

Стаття оновлена: 2006