Гусятин

ГУСЯ́ТИН — селище міського типу Тернопільської області, райцентр. Знаходиться на р. Збруч (притока Дністра), за 76 км на Пд. Сх. від обл. центру. Залізнична ст. Площа 6,5 км². Насел. 6731 особа (2001, складає 101,7 % до 1989), пере­важно українці. Назва за­знала фонет. змін — Всятин, Усятин, Гусятин. Походить, імовірно, від імені чи прі­звиська Ус; за ін. версією — від рослини гусятник, яка пошир. у цій місцевості. Перша писемна згадка в істор. документах датована 1431. У 1559 Г. отримав Маґдебур. право, до­звіл проводити 3 ярмарки на рік та щотижневі торги. Від 1574 пере­бував у власності польс. магнатів. За Андрусів. пере­мирʼям 1667 залишився у межах кордонів Польщі. 1672–83 — під владою Осман. імперії. Після 1-го поділу Польщі 1772 кордон про­йшов по р. Збруч: зх. частина м-ка ві­ді­йшла до Австрії, сх. — до Рос. імперії. Від 1810 — у складі Рос. імперії, від 1815 — Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Напередодні 1-ї світової війни тут мешкало бл. 6 тис. осіб, діяла прикордон­на митниця, працювали пивзавод і гуральня. На поч. листопада 1918 утверджена влада ЗУНР. У квітні–червні 1919 Г. та його околиці були місцем боїв УГА з більшовиками, в липні 1919 — остан. від­ступал. боїв за Збруч частин УГА з поляками. Від 1920 — у складі від­новленої Польщі, від 1939 — УРСР. Жит. за­знали польс. та більшов. ре­пресій. Від 6 липня 1941 до 24 березня 1945 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. Смт від 1961. Тут роз­ві­дано Новозбручан. родовище мінерал. води типу «Нафтуся», ропи. Гол. під­приємства: ВАТ «Гусятин-мехзавод», ТОВ «Весна ЛТД» (виробництво мінерал. води), приватне під­приємство «Шик» (виробництво меблів). У Г. — заг.-осв. школа, коледж, муз. школа, дитсадок; Будинок культури, Центр дит. та юнац. творчості, кінотеатр, б-ка; рай. лікарня, поліклініка, водолікарня, 2 санаторії; є готель, від­діл. 5-ти банків. Виходить г. «Вісник Надзбруч­чя». При Гусятин. рай. Будинку культури діють нар. аматорські вокал. ансамбль «Обрій», естрад.-симф. оркестр, ансамбль нар. музики «Галичани», естрад.-джаз. група «Ретро», чол. вокал. ансамбль. Від 2004 проводиться Всеукр. мист. фестиваль молодих виконавців «Пісен­ні Медобори». Функціонують Гусятинський крає­знавчий музей, філії товариства «Просвіта», Союзу українок. Памʼятки архітектури: Онуфріїв. церква (2-га пол. 16 ст.; у 17 ст. була пере­роблена тимчасово на мечеть), костел бернардинців з монастир. келіями (1610), синагога (поч. 17 ст.); збереглися руїни замку поч. 19 cт. Серед археол. памʼяток — ур­очище Фондова гора, поселе­н­ня трипіл. культури; природи — Гусятин. від­слоне­н­ня силуру, Гусятин. тополя та Гусятин. вікові липи (усі — місц. значе­н­ня). У Г. народилися поборник волі і незалежності українського народу Северин та церк. діяч, письмен­ник Демʼян (брати) Наливайки (16 ст.); д-ри н. фахівець у галузі теорії та історії педагогіки, ректор Терноп. пед. університету В. Кравець, фізик В. Акулов. Встановлено памʼятники воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, С. Наливайку, Т. Шевченку, першим механізаторам, на честь незалежності укр. держави.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю