Гусятинський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гусятинський район

ГУСЯ́ТИНСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у східній частині Тернопільської області. Утвор. 1940. Пл. 1,0 тис. км2. Насел. 67 074 особи (2001, складає 93,7 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – смт Гусятин, Гримайлів, міста Копичинці, Хоростків та 61 сільс. насел. пункт. Залізничні ст.: Копичинці, Гусятин, Хоростків, Гадинківці, Гримайлів. Лежить на Зх. Поділ. височини. Поверхня пн. частини Г. р. – підвищена горбисто-пасмова товтрова, пд. частини – підвищена хвиляста лесова рівнина. У пн.-сх. частині простягається пасмо Товтр шириною від 2 до 8 м. Є поклади вапняків та пісковиків, розвідано Новозбручан. родовище мінерал. води типу «Нафтуся». Річки: Збруч, Нічлава, Гнила, Тайна (усі – бас. Дністра). Ліси займають 16,7 тис. га. Ґрунти переважно чорноземні та темно-сірі опідзолені. На тер. Г. р. – заг.-держ. значення Яблунівський заказник, геол. пам’ятка природи Перлина природ. заповідника Медобори, Хоростківський дендрологічний парк; місц. значення Федорів. ботан. заказник, 9 пам’яток природи, пам’ятка садово-парк. мист-ва – Гримайлів. парк. Тут працюють 10 великих пром. підпр-в, 222 приват. підпр-ва малого і серед. бізнесу, 78 фермер. госп-в, 57 приват. с.-г. ТОВів. Підпр-ва виробляють цукор, спирт, масло, сухе молоко, казеїн, сметану, крохмаль, мінерал. воду, ковбасні вироби, меблі та ін. товари нар. споживання. С. госп-во спеціалізується на вирощуванні зерн. (пшениця, кукурудза, гречка) та тех. (цукр. буряки, тютюн) культур і картоплі. Розвинуті скотарство м’ясо-молоч. напряму, свинарство, вівчарство та птахівництво. У Г. р. – 49 заг.-осв. шкіл, 43 дитсадки, коледж Терноп. тех. ун-ту, Ін-т менеджменту та економіки, Хоростків. профес. с.-г. ліцей; 5 муз. шкіл, 46 б-к, 54 заклади клуб. типу, 2 кінотеатри та 16 сільс. кіноустановок; центр. лікарня, рай. лікарня, 2 дільничні лікарні, 5 амбулаторій сімей. лікаря, 48 фельдшер.-акушер. пунктів; 4 спорт. клуби, 2 ДЮСШ; 3 готелі; відділ. 14-ти банків. Виходить г. «Вісник Надзбруччя». 22-м колективам худож. самодіяльності присвоєно почесне звання «народний». Функціонують Гусятинський краєзнавчий музей та Копичинецький музей театрального мистецтва, літ.-мемор. кімнати Д. Січинського (с. Клювинці), Б. Лепкого (с. Крогулець), М. Тарновського (с. Коцюбинці), І. Франка (с. Вікно), Д. Лукіяновича (с. Городниця), Б. Лепкого (смт Гримайлів), музейні кімнати історії с. Гадинківці, борців за волю України та українознавства (обидві – м. Копичинці). Реліг. громади: 60 – УГКЦ, 14 – УПЦ КП, 13 – УАПЦ, 11 – РКЦ, 5 – християн віри євангельської, 1 – адвентистів сьомого дня. Під охорону держави взяті Онуфріїв. церква (16 ст.), костел бернардинців з монастир. келіями (1610), синагога (поч. 17 ст.), руїни замку (поч. 19 ст., усі – смт Гусятин), церква Воздвиження Чесного Хреста (1630, м. Копичинці), церква св. Параскеви (1512, с. Крогулець), замок (17 ст.) та костел (1731, обидві – с. Сидорів), синагога, руїни замку (19 ст., обидві – смт Гримайлів), церква св. Димитрія (1648, с. Суходіл). Серед видат. уродженців – фізик-електротехнік, громад. діяч І. Пулюй (смт Гримайлів), історик, архівіст, бібліограф Є. Барвінський (с. Постолівка), мовознавець В. Сімович (с. Гадинківці), д-ри н. провізор Т. Грошовий (с. Лежанівка), зоолог О. Пилипчук (с. Оришківці); письменники М. Капій (с. Коцюбинці), Б. Лепкий (побл. с. Крогулець), Д. Лукіянович (с. Городниця), М. Тарновський (с. Коцюбинці), О. Шпитко (с. Городниця); театрознавець і літературознавець Р. Пилипчук (с. Оришківці), композитор, диригент і муз. діяч Д. Січинський (с. Клювинці), поет-пісняр С. Галябарда (с. Суходіл), етнограф Г. Біґеляйзен (с. Товсте); будівничий церков Г. (батько) та публіцист, педагог, громад. діяч О. (син) Гикаві (с. Перемилів), гончар, майстер худож. кераміки В. Бардачевський (с. Товсте), іконописець Ю.-Й. Мокрицький (с. Хлопівка), художник, скульптор Я. Шеремета (с. Товсте); співаки нар. арт. України Б. Базиликут (с. Гадинківці), засл. арт. УРСР І. Галиняк (с. Суходіл); церк. діячі УГКЦ І. Волянський (с. Яблунів), Г. Хомишин (с. Гадинківці), громад.-політ. діяч І. Борисикевич (с. Увисла); діячі ОУН, учасники нац.-визв. боротьби 1940–50-х рр. С. Борозний (с. Монастириха), Я. Дудар (с. Карашинці) та ін. Встановлено погруддя І. Франка (села Вікно та Яблунів), Д. Лукіяновича (с. Городниця), В. Сімовича (с. Гадинківці), Б. Лепкого (с. Крогулець), письменника Д. Макогона (м. Хоростків), пам’ятники першим механізаторам (смт Гусятин), незалежності укр. держави (смт Гусятин, с. Васильківці), жертвам пошесті холери 30-х рр. 19 ст. (с. Личківці), на честь скасування панщини (села Товсте, Личківці, Сидорів, Васильківці, Вікно, Крогулець, Раштівці, Яблунів, м. Копичинці), на честь заснування братства тверезості (села Васильківці та Сорока, м. Копичинці), С. Наливайку (смт Гусятин), Б. Хмельницькому (с. Раштівці), І. Пулюю (смт Гримайлів), Д. Січинському (с. Клювинці), Т. Шевченку (міста Копичинці, Хоростків, смт Гримайлів, Гусятин, села Глібів, Перемилів, Теклівка, Товсте, Яблунів), польс. поету А. Міцкевичу (смт Гримайлів), польс. поету Т. Заборовському (с. Личківці), письменнику і культурно-громад. діячу М. Шашкевичу (с. Товсте); є 48 пам’ятників борцям за волю України та 51 – рад. воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни.

О. В. Гофман

Стаття оновлена: 2006