Гути

Визначення і загальна характеристика

ГУ́ТИ  — селище міського типу Богодухівського району Харківської області. Центр селищ. ради, якій підпорядк. села Першотравневе, Первухинка. Знаходиться в долині р. Мерло (ліва притока Ворскли, бас. Дніпра), за 18 км від райцентру, за 80 км від обл. центру та за 5 км від залізнич. ст. Губарівка. Має автобусне сполучення з містами Харків і Богодухів. Пл. селищ. ради 40,5 км². Насел. 2054 особи (2001, складає 87,0 % до 1989), переважно українці. На околицях Г. знайдені залишки 2-х поселень скіф. періоду. Вперше згадується у писем. джерелах серед. 17 ст. Перші поселенці — втікачі з Правобереж. України. У селі працював склодув. завод (гута), від якого й походить назва. Від 1680-х рр. — у складі Охтир. полку. 1688 рос. цар подарував Г. полковнику І. Перехрестову. 1704 село перейшло до казни, від 1765 — у власності графа Підгорічани. 1869 в умовах швидкого розвитку буряківництва та цукроваріння підприємці Ворожейкін, Рубінштейн та Велитченко заснували тут цукр. завод, який 1880 згорів. 1881 німець Л. Кьонінґ купив Гутян. маєток разом з 4172 дес. землі та відновив цукроварню (нині ВАТ «Первухин. цукр. завод»). Збудував також казарми-будинки для робітників, школу, лікарню. У ході воєн. дій 1918–20 влада неоднораз. змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, померло 167 осіб. Від 1938 — смт. Від 12 жовтня 1941 до 7 серпня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювало 415 гутчан, з них 287 загинуло. У Г. — заг.-осв. школа, 2 дитсадки; амбулаторія сімей. медицини, оздоров. пункт при цукрозаводі; Будинок культури, 2 б-ки. Діє Свято-Троїц. храм УПЦ МП. На брат. могилі рад. воїнів, які загинули під час визволення с-ща від нім.-фашист. загарбників, встановлено пам’ятник. Серед видат. уродженців — вчений-економіст А. Гриценко, музикознавець, композитор А. Ольхівський.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю