Гутиря Віктор Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гутиря Віктор Степанович

ГУТИ́РЯ Віктор Степанович (29. 08(11. 09). 1910, с. Синявське, нині Ростов. обл., РФ – 21. 10. 1983, Київ) – фахівець у галузі нафтохімії. Д-р хім. н. (1944), проф. (1944). Акад. АН Азерб. РСР (1949) та УРСР (1961), чл.-кор. АН СРСР (1953). Держ. премія СРСР в галузі н. і т. (1942), премія ім. Л. Писаржевського АН УРСР (1976). Від 1923 – у Баку, де 1932 закін. Азерб. індустр. ін-т. Відтоді працював в Азерб. НДІ нафт. пром-сті: 1937 – зав. лаб., 1937–45 і 1955–59 – заст. дир. з наук. роботи. 1959–64 – заст. дир. з наук. роботи Ін-ту хімії високомолекуляр. сполук АН УРСР (Київ), від 1976 – кер. відділ. Ін-ту фіз.-орган. хімії і вуглехімії АН УРСР (Донецьк). Віце-президент АН УРСР (1963–74). У співавт. розробив метод і технологію синтезу етил. спирту з етилену газів піролізу; відкрив явище низькотемператур. гістерезису, пов’яз. з механізмом утворення та розповсюдження комплексів і з термодинамічними характеристиками процесів перекристалізації сечовини й адсорбції–десорбції включ. речовини, запропонував фіз.-хім. модель сполук включення. Здійснив піонер. дослідж. в галузі каталітич. перетворень вуглеводнів на різноманіт. типах і формах цеолітів. Під його кер-вом розроблено процес каталітич. крекінгу з дрібнодисперсним каталізатором і споруджено перші в СРСР флюїдні установки каталітич. крекінгу. Ініціював дослідж. хімії тіолан- і тіолен-1,1-діоксинів, що лягли в основу нового наук. напряму – хімії п’ятичлен. цикл. сульфонів. Здійснив дослідж., пов’язані з отриманням ненасичених і ароматич. вуглеводнів з укр. нафт.

Пр.: Крекинг и риформинг нефтепродуктов в присутствии алюмосиликатных катализаторов. Баку, 1944; Нефти Азербайджана. Баку, 1945 (співавт.); Каталитическая очистка дистиллятов термического крекинга. Баку, 1946 (співавт.); Кривые разгонок бакинских нефтей. Баку, 1947 (співавт.).

Літ.: Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецов В. И. Выдающиеся химики мира: Биогр. справоч. Москва, 1991; Галич П. Н. Виктор Степанович Гутыря (к 90-летию со дня рождения) // Катализ и нефтехимия. 2000. № 5–6.

А. М. Дякова

Стаття оновлена: 2006