Кравченко Єфрем Єфремович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кравченко Єфрем Єфремович

КРА́ВЧЕНКО Єфрем Єфремович (20. 11. 1924, с. Дмитрушки, нині Уман. р-ну Черкас. обл. – 09. 07. 1997, Львів) – бібліограф, бібліотеко­знавець. Закін. Львів. ун-т (1954). Від 1951 працював у ЛНБ: учений секр. (1971–74), зав. редакц.-видавн. (1975–79) та рукопис. (1979–86) відділів. Автор бібліогр. покажчиків «Панас Мирний» (1964), «Володимир Зенонович Гжицький» (1965), «Павло Григорович Тичина», «Лесь Мартович» (оби­два – 1966); співавтор – «Оль­га Кобилянська» (1953), «Марко Че­­ремшина» (1955; 1962), «Іван Фран­ко» (1956), «М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький» (1962; усі – Львів), «Тимофій Бор­дуляк», «Т. Шевченко: Бібліогра­фія літератури про життя і твор­чість. 1839–1959. Т. 2» (обидва – Київ, 1963), «Вільям Шекспір» (1964), «Олесь Гончар» (1968; оби­­два – Львів). Досліджував також життя і творчість О. Маковея, В. Гнатюка та ін. укр. пись­менників.

Літ.: Вальо М. Доробок трьох десятиліть (До 60-річчя Є. Є. Кравченка) // Друг читача. 1984, 2 серп.

П. Г. Баб’як, О. О. Дзьобан

Статтю оновлено: 2014