Гутник Іван Кузьмич - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гутник Іван Кузьмич

ГУ́ТНИК Іван Кузьмич (20. 10. 1925, с. Копіювате Канів. р-ну, нині Черкас. обл. – 19. 12. 2005, там само) – майстер художнього оброблення дерева і живописець. Освіта початкова. Працював 1965–75 зав. Будинку культури у рідному селі. На твор. роботі. Учасник обл. худож. виставок. Персон. – у Каневі (2005). Завершеністю, різьбяр. досконалістю відзначаються тарелі, ложки, солянки, миски, чарки, ковганки з товкачами, цукерниці, стільці, ліжка, шафи, крісла, лави, рамки, полиці, підсвічники, оправи для годинників. Вироби зберігаються у Канів. музеї нар. декор. мист-ва (Черкас. обл.), Шевченків. нац. заповіднику у Каневі.

Тв.: барельєф Т. Шевченка (1974); живопис – «Наталка і Петро» (1980), «Перебендя старий сліпий» (1982); чеканки – «Молодіжна ланка» (1984), «Козак» (1985); тарелі – «Божа Мати» (1983), «Т. Шевченко» (1990); композиція «Козаки» (2003); портрети – Т. Шевченка (2004), «Автопортрет» (2005).

Н. М. Басиста

Стаття оновлена: 2006