Гуцал Віктор Омелянович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гуцал Віктор Омелянович

ГУ́ЦАЛ Віктор Омелянович (02. 01. 1944, с. Трибухівка, нині Летичів. р-ну Хмельн. обл.) – диригент, педагог. Проф. (1998). Нар. арт. УРСР (1990). Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1992). Орден «За заслуги» 3-го (2000) та 2-го (2004) ступ. Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2011). Закін. Київ. консерваторію (1966; кл. нар. інструментів М. Геліса, диригування – Ю. Тарнопольського). 1966–69 – арт. Держ. укр. засл. хору ім. Г. Верьовки; 1969–79 – диригент Держ. оркестру нар. інструментів, 1979– 84 – оркестру Укр. радіо і телебачення; 1984–97 – худож. кер., від 1997 – ген. дир. – худож. кер. Нац. оркестру нар. інструментів України. За сумісн. викладав у Київ. ун-ті культури і мист-в (1970–80; 1996–2000 – засн. та зав. каф. бандури і кобзар. мист-ва) та Київ. консерваторії (1984–95). Г. – автор сучас. теорії інструментознавства та інструментування для оркестрів укр. нар. інструментів. Написав музику до к/ф: «Ой не ходи, Грицю» (1979, реж. Р. Синько), «Приємні знайомства» (1981), «Народні музики» (1982; обидва – реж. Р. Олексів, усі – «Укртелефільм»). Створив більш як 500 оркестровок та оригін. творів, серед яких: «Веснянка» (1969), «Козобас» (1973), «Танцювальні награвання» (1982), «Троїсті музики» (1983) та ін. Має фонд. записи на Укр. радіо. Випустив 9 платівок та компакт-дисків.

Пр.: Грає оркестр українських народних інструментів. К., 1978; Інструментальні твори: Зб. К., 1981; Репертуарний збірник для ансамблю сопілкарів. К., 1982; П’єси для оркестру народних інструментів. К., 1984; Украинские народные наигрыши. Москва, 1986; Інструментовка для оркестру українських народних інструментів: Посіб. К., 1988; Запорізький марш. К., 1995; До проблеми збереження традиційного народно-інструментального мистецтва // Україна музична. К., 1998.

Літ.: Жолдак Б. Музичні війни, або Талан Віктора Гуцала: Худож.-докум. повість. К., 2004.

І. М. Сікорська

Стаття оновлена: 2016