Гуцульське повстання

ГУЦУ́ЛЬСЬКЕ ПОВСТА́­Н­НЯ — масовий антипольський збройний ви­ступ селян. Від­бувся 16–19 квітня 1920 у Станіслав. воєводстві (нині Івано-Фр. обл.). Пов­ста­н­ня, у якому взяло участь понад 10 тис. осіб, охопило 11 насел. пунктів Косів., а також Коломий., Снятин., Печеніжин. та Городенків. повітів. Ним керував штаб, очолюваний колиш. січовими стрільцями й вояками УГА. Роз­почалось ви­ступом зброй. загону у с. Жабʼє (нині смт Верховина). Пов­станці нападали на від­діли поліції і жандармерії та роз­зброювали їх, виганяли пред­ставників окупац. влади, захоплювали лісництва. Регулярне військо та поліція придушили пов­ста­н­ня, при цьому заарешт. понад 250 осіб, більшість з яких засудж. до тривалого увʼязне­н­ня.

Літ.: Воз­зʼ­єд­на­н­ня західноукраїнських земель з Радянською Україною. К., 1989; Савчук М. «Буде ще від­плата» // Гуцульщина. Верховина, 1995. № 2.

Ю. Ю. Сливка

Завантажити статтю