Гуцульський ансамбль пісні і танцю, державний - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гуцульський ансамбль пісні і танцю, державний

ГУЦУ́ЛЬСЬКИЙ АНСА́МБЛЬ ПІ́СНІ І ТА́НЦЮ Державний – мистецький колектив. Лауреат Міжнар. огляду-конкурсу худож. колективів (С.-Петербург, 1969), Всеукр. конкурсу хореогр. аматор. та профес. колективів ім. П. Вірського (Київ, 2003; обидва – 1-е м.). Створ. 1940 при Івано-Фр. філармонії. Худож. кер. і гол. диригент – Я. Барнич, кер. оркестру – М. Магдій, гол. балетмейстер – Я. Чуперчук. У різний час ансамбль очолювали: Д. Котко (1945–51), В. Пащенко (1951–62), М. Гринишин (1962– 70), Б. Дерев’янко (1970–75), І. Легкий (1975–77), П. Князевич (від 1977). Тривалий час гол. балетмейстером ансамблю був В. Петрик (1958–2002), нині – І. Курилюк (від 2002). У складі – хор., танц. та оркестр. групи. У репертуарі – вокал.-хореогр. композиції, створ. на основі гуцул. нар. традицій і обрядів, що відзначаються темпераментом, самобутністю і темат. спрямованістю. Серед них особливо відомі – «Гуцульські щедрівки» (1963), «Гуцульське весілля» (1966), «Олекса Довбуш» (1969), «Свято на полонині» (1995), «Ой піду я межи гори» (2000) та ін. Останнім часом репертуар ансамблю поповнився класич. хор. творами, серед яких: ораторія «Юда Маккавей» Ґ. Генделя, «Різдвяна ораторія» Й.-С. Баха. Гастролі у Канаді, Великій Британії, Німеччині, Угорщині, Польщі, Румунії, Італії.

М. П. Гринишин, Ю. С. Руденко

Стаття оновлена: 2006