Гуцульський курінь УГА - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гуцульський курінь УГА

ГУЦУ́ЛЬСЬКИЙ КУРІ́НЬ УГА – військовий підрозділ. Сформований у листопаді 1918 у м. Коломия (нині Івано-Фр. обл.), у грудні того ж року вирушив на фронт. Складався з 4-х сотень і тех. відділу, заг. чисельність – бл. 1200 осіб (переважно добровольці з Коломий. пов. і Гуцульщини, колишні вояки 24-го і 36-го Коломий. піхот. полків австро-угор. армії). Діяв у складі 11-ї (Самбір.) бригади УГА (1918–19), Армії УНР (осінь 1919). Організатор і ком-р – поручник (згодом сотник) Г. Голинський-Гурбич. Відзначився у лютому–березні 1919 під час боїв на Львівщині, у червні 1919 у ході Чортківської офензиви (через брак набоїв і постійні атаки втратив до половини складу), у серпні 1919 у поході на Київ, у вересні–листопаді 1919 в боях з денікінцями. Держ. секретаріатом військ. справ ЗУНР піднесений до лицар. чину. Припинив існування навесні 1920.

Літ.: Кузич І. До історії Гуцульського куреня // Гуцулія. 1969. Ч. 2.

П. П. Дем’янюк

Стаття оновлена: 2006