Гобято Леонід Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гобято Леонід Миколайович

ГОБЯ́ТО Леонід Миколайович (06(18). 02. 1875, м. Таганрог, Росія – 20. 05(02. 06). 1915, м. Перемишль, похов. у с. Морозові Борки, нині Рязан. обл., РФ) – теоретик артилерії, винахідник міномета. Закін. Михайлів. артилер. уч-ще у С.-Петербурзі (1896), Михайлів. артилер. академію (1902). Під час рос.-япон. війни 1904–05, перебуваючи на посаді пом. нач. артилерії фортеці Порт-Артур, вперше у світі (разом із С. Власьєвим) сконструював надкаліберну міну із стабілізатором, який забезпечував усталений політ до цілі, а також у бойових умовах застосував стрільбу з закритих позицій за допомогою кутоміра. Для метання мін пристосував ствол 45-мм мор. гармати. Винайдена установка, що успішно застосовувалась у боях восени 1904, стала фактично першим у світі мінометом сучас. типу. З поч. 1-ї світ. війни воював на Пд.-Зх. фронті, брав участь у штурмі Перемишля, командував 35-ю артилер. бригадою. Помер від ран. За участь у 2-х війнах нагородж. 10-ма орденами, посмертно підвищений до звання генерал-лейтенанта артилерії. 1989 у с. Морозові Борки на могилі Г. встановлено пам’ятник. В СРСР його ідеї творчо розвинув Б. Шавирін, під кер-вом якого 1937 створ. батальйон. 82-мм, а у 1938 – полковий 120-мм міномети. Їх вироб-во освоїли багато маш.-буд. з-дів колиш. СРСР (у Києві – з-д «Більшовик»). Завдяки надійності конструкції та високим тактико-тех. характеристикам ці міномети і понині знаходяться на озброєнні армій багатьох країн світу, зокрема і України.

Г. О. Бойко

Стаття оновлена: 2006