Говерла — Енциклопедія Сучасної України

Говерла

ГОВЕ́РЛА – найвища вершина Українських Карпат і всієї України, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Входить до складу гір. масиву Чорногора. Вис. 2061 м. Має конусоподібну форму зі стрімкішим пд. і пологішим пн. макросхилами. На схилах – форми та відклади плейстоценового зледеніння (кари, морени), каменепади. Узимку бувають снігові лавини. Сформована пісковиками й конгломератами чорногір. світи. У нижній частині вкрита смерековими лісами, вище – субальпій. та альпій. луками, чагарник. пустищами, подекуди трапляються кам’яні розсипища. Біля підніжжя сх. схилу – один із витоків Пруту, водоспад. На вершині Г. споруджено декілька пам’ят. знаків. Об’єкт туризму. Г. розташ. у межах заповід. зони Карпат. нац. природ. парку.

Літ.: Кафияк Н. И., Красий Р. П. На Говерлу: Путеводитель. Уж., 1980.

Статтю оновлено: 2006
Цитувати статтю
О. О. Кагало . Говерла // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=25087 (дата звернення: 06.03.2021).