Гоголь Василь Данилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гоголь Василь Данилович

ГО́ГОЛЬ Василь Данилович (08. 01. 1962, с. Ріп’яна Старосамбір. р-ну Львів. обл.) – скульптор. Засл. діяч мист-в України (1997). Чл. НСХУ (1992). Закін. Львів. уч-ще приклад. мист-ва (1981), Київ. худож. ін-т (1991; викл. В. Борисенко, В. Бородай). Відтоді – викл. Львів. АМ. Учасник обл., всеукр. та міжнар. худож. виставок від 1989. Працює у галузях монум. і станк. скульптури. Окремі роботи зберігаються у Львів. музеї історії релігії.

Тв.: пам’ятники – воїнам-медикам (м. Бердичів Житомир. обл., 1984), полеглим односельчанам (1986, Вологод. обл., РФ), жертвам сталін. репресій (м. Самбір, 1991), Ю. Кміту (м. Старий Самбір, 1992; обидва – Львів. обл.), В. Івахіву (1997), Покрові (1999, м. Бережани Терноп. обл.); погруддя Т. Шевченка (1995); станк. скульптури – «Андрей Шептицький» (1993), «Св. Йосиф» (1994, 1998), «Хресна дорога» (1995), «Мойсей», «Галицькі кардинали» (обидві – 1996), «Гетьмани України» (1997), «Астролог» (2000), «Кабелярка» (2002); мемор. комплекс «Жертвам Скнилівської трагедії» (2000, Львів).

Р. М. Яців

Стаття оновлена: 2006