Гоголь Ольга Борисівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гоголь Ольга Борисівна

ГО́ГОЛЬ Ольга Борисівна (26. 03. 1956, Миколаїв) – художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Чл. НСХУ (1992). Закін. Косів. технікум нар. худож. промислів (Івано-Фр. обл., 1977; викл. А. Калитко, В. Чіх), Одес. пед. ін-т (1992; викл. Т. Басанець, В. Захарченко). Художник-модельєр Микол. взуттєвої ф-ки (1977–82); методист, зав. відділу образотвор. та декор.-ужитк. мист-ва при Микол. нар.-метод. центрі нар. творчості (1983–87); викл. Микол. дит. худож. школи (1988–99), Слов’ян. ун-ту (1994); від 2000 – викл., зав. каф. образотвор. та декор.-ужитк. мист-ва Микол. вищого уч-ща культури і мист-в. Працює у галузі худож. оброблення шкіри: жін. аксесуари, книжк. обкладинки, поздоровчі адреси, декор. пластика. Учасниця обл., всеукр. та міжнар. мист. виставок від 1987. Створює абстрактно-асоціат. композиції. Розкриття образу, теми досягає через пластику, фактуру, колір матеріалу. В автор. техніці тиснення та золочіння використовує шкіру, метал, напівдорогоцінне каміння, мереживо, вишивку, бісер. Серед робіт – «Паводок» (1994), «Вічна тема» (1997); сумочки – «Радість», «Вечірня примха», «Натхнення», «Ноктюрн», «Деревце», «Баттерфляй» (усі – 2000–03). Твори зберігаються у Микол. краєзнав. музеї.

Літ.: Чегусова.

З. А. Чегусова

Стаття оновлена: 2006