Гогоці Юрій Георгійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гогоці Юрій Георгійович

ГОГО́ЦІ Юрій Георгійович (16. 12. 1961, Київ) – матеріалознавець. Син Г. Гогоці. Д-р тех. н. (1995). Премія ім. І. Францевича НАНУ (1993). Закін. Київ. політех. ін-т (1986). Стажувався 1990–92 в Ун-ті м. Карлсруе (Німеччина), 1992–93 – у Токій. технол. ун-ті, 1993–95 – в Ун-ті м. Осло. Працював 1986–90 в Ін-ті проблем матеріалознавства АН УРСР (Київ); 1995–96 – в Ун-ті м. Тюбінґен (Німеччина); 1996–2000 – в Ілліной. ун-ті (Чикаґо). Від 2000 – у м. Філадельфія (США): від 2000 – проф. Дрексел. ун-ту, від 2003 – дир. Дрексел. нанотехнол. ін-ту. Наук. інтереси присвячені нанотехнологіям, наноматеріалам, кераміці, новим методам синтезу графіт. трубок і алмазів, малорозмір. кристаліч. структурам, раманов. спектроскопії, впливам довкілля на мех. властивості матеріалів.

Пр.: Corrosion of High-Performance Ceramics. Berlin, 1992 (співавт.); Transformation of Diamond to Graphite // Nature. 1999. Vol. 401 (співавт.); Graphite Polyhedral Crystals // Science. 2000. Vol. 290 (співавт.); Nanoporous carbide-derived carbon with tuneable pore size // Nature Materials. 2003. № 2(9).

Літ.: M. Watanabe. Small World. Big Hopes // Nature. 2003. Vol. 426; F. Davies. Nanotechnology. The Fifth Dimension // Energies. 2004. № 5.

А. І. Шушківський

Стаття оновлена: 2006