Годований Степан Лук’янович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Годований Степан Лук’янович

ГОДО́ВАНИЙ Степан Лук’янович (29. 12. 1896, с. Сервири Золочів. пов., нині Сировари Зборів. р-ну Терноп. обл. – 11. 12. 1978, Торонто) – журналіст, громадський діяч. Навч. в укр. г-зії в Тернополі (1909–14). Брав участь у 1-й світ. війні у лавах австр. армії. Закін. Карлів ун-т (Прага, 1926, д-р філософії). 1927 – у філії т-ва «Просвіта» у Зборові, 1929–34 – організац. референт т-ва у Теребовлі. Від 1937 – співред. катол. тижневика «Нова зоря» у Львові. Публікувався у галиц. часописах «Подільський голос», «Діло», «Новий час», «Свобода», «Правда», «Мета», «Літопис Червоної Калини», віден. «Хліборобський шлях», був кор. чернів. г. «Час». Емігрувавши до Канади, співпрацював з місячником отців Василіян «Світло» (Торонто), де опублікував ст. «Перші сліди християнства на українських землях», «Україна за наслідників Я. Мудрого», «Україна за Мономаха», «Наша церква в Галицько-Волинській державі» (1950–52).

Літ.: Дроздовська О. Годований Степан Лук’янович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2000. Вип. 7.

О. Р. Дроздовська

Стаття оновлена: 2006