ГОЕЛРО́ План (Государствен­ной комис­сии по электрификации Рос­сии План) — перший загальнодержавний пер­спективний план від­будови й роз­витку економіки РСФРР, що занепала внаслідок громадянської війни 1918–21 та націоналізації всієї промисловості, на основі електрифікації. Для його роз­робки 21 лютого 1920 за вказівкою В. Леніна створена Державна комісія з електрифікації Росії під головува­н­ням Г. Кржижановського (у її складі працювало понад 200 осіб). При цьому під електрифікацією ро­зуміли технічну рекон­струкцію економіки на новітній електро­енергетичній основі.

План ГОЕЛРО, роз­рахований на 10–15 років, затвердив 29 грудня 1920 8-й Всеросійський зʼїзд Рад. При його роз­робці найбільша увага приділялася Пів­ден­ному економічному ра­йону, до якого входили як від­повід­ні території РСФРР, так і землі УСРР без урахува­н­ня кордонів між республіками. План перед­бачав рекон­струкцію старих і побудову 20 нових ТЕС і 10 ГЕС потужністю 1750 тис. кВт/год., що разом повин­ні були виробляти 9 млрд кВт/год. електро­енергії; створе­н­ня важкої промисловості; будівництво залізниць; роз­шире­н­ня посівних площ і під­вище­н­ня врожайності земель та масове кооперува­н­ня селянства. Основою роз­витку певного значного промислового вузла чи ра­йону ставали Державні ра­йон­ні електро­станції (ДРЕС). В Україні перед­бачалося будівництво 9 електро­станцій (на Придні­провʼї пере­важно ГЕС, у Донбасі — ТЕС), зокрема Дніпрогесу і Бузької ГЕС, загальною потужністю 1 млн кВт. На базі енергії Дні­прогесу планувалося будівництво заводів із виплавки алюмінію та виробництва якісної сталі, збільше­н­ня у 10 разів (порівняно з 1920) видобутку вугі­л­ля, здійсне­н­ня випуску машин для металургії, паливної індустрії, сільського господарства й транс­порту.

У квітні 1921 створена Комісія з електрифікації України, за планом якої рекон­струкції під­лягали металургійна і хімічна промисловість Донбасу, залізниця Петро­град (нині С.-Петербург)–Москва– Харків–Юзівка (нині Донецьк) з її подальшою електрифікацією. Перед­бачалося створе­н­ня наскрізного дні­провського водного шляху Київ–Херсон. Ударні темпи будівництва, а також значні кошти, вилучені в українських селян шляхом колективізації, сприяли тому, що План ГОЕЛРО було пере­виконано — на 1935 в Україні потужність усіх електро­станцій зросла в 7 разів. Якщо 1923 потужність всіх ГЕС в УСРР становила 46,7 тис. кВт, або близько 2 % усього можливого запасу гідро­енергії, то потужність збудованого 1927–32 за Планом ГОЕЛРО Дні­прогесу склала 558 тис. кВт.