Гоелро План - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гоелро План

ГОЕЛРО́ План (Государственной комиссии по электрификации России План) – перший загальнодержавний перспективний план відбудови й розвитку економіки РСФРР, що занепала внаслідок громадянської війни 1918–21 та націоналізації всієї промисловості, на основі електрифікації. Для його розробки 21 лютого 1920 за вказівкою В. Леніна створ. Держ. комісію з електрифікації Росії під головуванням Г. Кржижановського (у її складі працювало понад 200 осіб). При цьому під електрифікацією розуміли тех. реконструкцію економіки на новітній електроенергет. основі. План ГОЕЛРО, розрах. на 10–15 р., затвердив 29 грудня 1920 8-й Всерос. з’їзд Рад. При його розробці найбільша увага приділялася Пд. екон. р-ну, до якого входили як відповідні тер. РСФРР, так і землі УСРР без урахування кордонів між республіками. План передбачав реконструкцію старих і побудову 20 нових ТЕС і 10 ГЕС потужністю 1750 тис. кВт/год., що разом повинні були виробляти 9 млрд кВт/год. електроенергії; створення важкої пром-сті; буд-во залізниць; розширення посів. площ і підвищення врожайності земель та масове кооперування селянства. Основою розвитку певного знач. пром. вузла чи р-ну ставали Держ. районні електростанції (ДРЕС). В Україні передбачалося буд-во 9 електростанцій (на Придніпров’ї переважно ГЕС, у Донбасі – ТЕС), зокрема Дніпрогесу і Бузької ГЕС, заг. потужністю 1 млн кВт. На базі енергії Дніпрогесу планувалося буд-во з-дів із виплавки алюмінію та вироб-ва якісної сталі, збільшення у 10 разів (порівняно з 1920) видобутку вугілля, здійснення випуску машин для металургії, паливної індустрії, с. госп-ва й транспорту.

У квітні 1921 створ. Комісію з електрифікації України, за планом якої реконструкції підлягали металург. і хім. пром-сть Донбасу, залізниця Петроград (нині С.-Петербург)–Москва– Харків–Юзівка (нині Донецьк) з її подальшою електрифікацією. Передбачалося створення наскріз. дніпров. водного шляху Київ–Херсон. Ударні темпи буд-ва, а також значні кошти, вилучені в укр. селян шляхом колективізації, сприяли тому, що План ГОЕЛРО було перевиконано – на 1935 в Україні потужність усіх електростанцій зросла в 7 разів. Якщо 1923 потужність всіх ГЕС в УСРР становила 46,7 тис. кВт, або бл. 2 % усього можливого запасу гідроенергії, то потужність збуд. 1927–32 за Планом ГОЕЛРО Дніпрогесу склала 558 тис. кВт.

Літ.: Кржижановский Г. М. Десять лет хозяйственного строительства СССР: 1917–1927. Москва, 1927; Развитие злектрификации Советской страны. 1921–1925 гг: Сб. док. и мат. Москва, 1956; Труды Государственной комиссии по электрификации России – ГОЭЛРО: Док. и мат. Москва, 1960; Ульянова А. Д., Павлова В. В. Розвиток електрифікації Української РСР: Бібліогр. покажч. К., 1962; Кульчицький С. В. Україна між двома війнами (1921–1939 pp.). K., 1999.

О. М. Веселова

Стаття оновлена: 2006