Гоїв Юліан Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Гоїв Юліан Іванович

ГО́ЇВ Юліан Іванович (17. 04. 1894, м. Снятин, нині Івано-Фр. обл. – 1938) – військовик. Учасник 1-ї світ. війни, воєн. дій 1918–20. Закін. Політех. ін-т у м. Брно (нині Чехія, 1914). Під час 1-ї світ. війни – хорунжий УСС; 1918– 20 – сотник УГА. У 1920-х рр. працював у Харкові в штабі армії, закін. Військ. академію у Москві. Під час репресій 1937– 38 безпідставно звинувачений у шпигунстві, розстріляний.

Літ.: Арсенич П. Українські січові стрільці та стрільці Української Галицької армії // Краєзнавець Прикарпаття. Ів.-Ф., 2004. № 4.

П. І. Арсенич

Статтю оновлено: 2006

Покликання на статтю
П. І. Арсенич . Гоїв Юліан Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=25184 (дата звернення: 14.05.2021)