Гойда Юрій Андрійович
ГО́ЙДА Юрій Андрійович (псевд.: І. Карпатський, Гойда-Карпатський; 15. 03. 1919, с. Зняцеве, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл. — 02. 06. 1955, Ужгород) — поет. Батько А. Гойди. Член СПУ (1947). Закін. Дебрецен. університет (Угорщина, 1944). Працював викл. у Мукачів. пед. училищі, зав. літ. частини обл. Будинку нар. творчості, ред. г. «Закарпатська правда». Від 1947 — чл. редколегії ж. «Жовтень», ред. альманаху «Радянське Закарпаття». Співпрацював із Закарп. нар. хором. Дебютував 1939 у г. «Русское слово». Спочатку писав рос., а від 1947 — укр. мовами. Творам властиві інтерес до гострих проблем сучасності, темат. і жанр. різноманітність, вплив народнопоет. стихії. Низку поезій Г. поклали на музику Д. Задор (пісні, ораторії, кантати), Г. Майборода, Є. Козак, С. Мартон. Перекладав з угор. та словац. мов. Окремі вірші Г. перекладено рос., білорус., вірм., угор., чес., нім. та ін. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Живая синь. Уж., 1943; Люди моєї землі. Уж., 1948; Верховинська поема. Уж., 1949; Сонце над Тисою. Уж., 1950; Верховинський край. К., 1950; Сонце над Карпатами. К., 1951; Високі дороги. Уж., 1952; Лірика. Уж., 1954; Під горою високою: Віршов. оповідання. Уж., 1955; Угорські мелодії. К., 1955; Вибране. К., 1956; Серце, вічно гори! Уж., 1958; Ялинка-верховинка. К., 1959; Поезії. К., 1960; Весна Верховини: Вірші й поеми. К., 1969; Земле, любов моя. Уж., 1979; Вибране: Вірші та поеми. К., 1989.
Рекомендована література
- Дзедндзелівський Й. Мова і стиль поета // Закарп. правда. 1952, 19 берез.;
- Рильський М. Слово про Юрія Гойду // Гойда Ю. Поезії. Уж., 1962;
- Поп В. Юрій Гойда. К., 1963;
- Гойда Юрій Андрійович // Хланта І. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Біобібліогр. покажч. Уж., 1995.
Завантажити статтю
Людина 
