Гола Пристань - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гола Пристань

ГО́ЛА ПРИ́СТАНЬ – місто Херсонської області, райцентр. Знаходиться на рукаві Дніпра – Конці, за 18 км на Пд. від обл. центру, за 43 км від залізнич. ст. Раденське. Автостанція. Річк. пристань. Пл. 14,4 км2. Насел. 15 234 особи (2001, складає 93,7 % до 1989): українців – 84 %, росіян – 13 %. Історію веде від поч. 18 ст., коли запороз. козаки на р. Конка створили приплав Голий Перевіз, неподалік якого згодом і засн. Г. П. В істор. джерелах вперше згадується 1786. Від 1790 населення тер. сучас. міста поповнили втікачі від гніту поміщиків з Київщини та Чернігівщини. На 1796 тут мешкало 208 осіб, на 1822 – 1417. У 1858 Г. П. відвідав письменник і етнограф А. Афанасьєв-Чужбинський. 1868 старий причал замінено земською торг. пристанню, при якій знаходились й складські приміщення. У 2-й пол. 19 ст. Г. П. входила до складу Збур’їв. волості Дніпров. пов. Таврій. губ. На поч. 1870-х рр. від села відокремилися Келегейські хутори. У 1900-х рр. тут проживало 6,1 тис. осіб, налічувалося понад 50 приват. торг. підпр-в, пивовар. з-д, діяли ярмарок та базари. Гол. промисли – рибальство і каботаж; голопристанцям і жит. сусід. с. Збур’ївка (нині Голопристан. р-ну) належало 102 невеликих вітрильники. 1902 з ініціативи винахідника радіо О. Попова обладнано першу в Україні радіостанцію і вперше здійснено бездрот. зв’язок між Херсоном і Г. П. У ході воєн. дій 1918–20 влада неоднораз. змінювалася. Від 1923 – райцентр, від 1958 – місто. Жит. Г. П. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 13 вересня 1941 до 3 листопада 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Г. П. – бальнеолог., грязьовий курорт, що функціонує від кін. 19 ст., входить до складу Причорномор. рекреац. регіону (див. Азово-Чорноморські рекреаційні регіони). На базі лікув. грязі і ропи Соляного озера у місті функціонує один з найстаріших в Україні лікув. закладів такого типу – санаторій «Гопри». Пром. підпр-ва: райавтодор (буд-во, ремонт доріг, виготовлення тротуар. плитки), ТОВ «Славутич» (металеві паркани, дерев’яні човни), лісомислив. госп-во. С. госп-во представлене вирощуванням овочів та фруктів. У місті – 3 заг.-осв. школи, г-зія, 3 дитсадки, школа мист-в; Південного овочівництва і баштанництва інститут УААН; лікарня, поліклініка; Будинок культури, 3 б-ки; ДЮСШ, стадіон; музей природи Чорномор. біосфер. заповідника; є готель, відділ. 7-ми банків. Виходить г. «Голопристанський вісник». Реліг. громади: УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови, євангел. християн-баптистів. У Г. П. проводиться Всеукр. благодій. фестиваль нар. творчості «Купальські зорі», фестиваль «Солодке диво». Серед видат. уродженців – д-р хім. н. В. Ватульов, д-р філос. н. В. Воронкова; засл. арт. УРСР Г. Клейзмер; двічі Герой Рад. Союзу генерал-майор авіації П. Покришев (тут і похов., на могилі – погруддя). Встановлено також пам’ятник Т. Шевченку, погруддя двічі Героїв Соц. Праці М. Браги, І. Стрельченка, пам’ят. хрест-оберіг при в’їзді в місто, обеліск Слави на честь земляків, які загинули під час 2-ї світ. війни, пам’ятну стелу з нагоди 50-річчя визволення міста від нім.-фашист. окупантів. На тер. лісгоспу увічнено місце розстрілу громадян та військовослужбовців гітлерівцями.

Г. Г. Глущенко

Стаття оновлена: 2006