Голбштейн Матвій Абрамович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голбштейн Матвій Абрамович

ГОЛБШТЕ́ЙН Матвій Абрамович (30. 12. 1918, с. Новоукраїнка, нині місто Кіровогр. обл. – 10. 12. 1992, Кіровоград) – поет, журналіст. Чл. СПУ (1947). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Навч. у Харків. газет. технікумі (1933–36), на курсах молодших журналістів при Всеукр. комуніст. ін-ті журналістики (Харків, 1936–38). Працював у ред. рай. газет; в армії пройшов шлях від солдата до інструктора політвідділу з преси (1938–50); був дир. вечір. школи робітн. молоді у Харкові, працівником пром. та с.-г. підпр-в Кіровограда, Сімферополя, Севастополя. Писав мовою ідиш. Друкувався в моск. ж. («Радянська Батьківщина»). Автор поет. зб. («Іскри», 1938), («З гвинтівкою в руках», 1946; обидві – Москва), у яких оспівував красу людей праці, любов до рідного краю, героїзм воїнів у роки боротьби з нім. фашизмом. У 80-і рр. писав також балади, сонети, поеми з багатою колористикою та ритмомелодикою. Збирав укр. нар. пісні. Частина рукописів творів Г. мовою ідиш перебувала до 1994 в архівах рад. спецслужб.

Літ.: 1960 (Лексикон нової єврейської літератури. Т. 2. Нью-Йорк, 1960); Кононенко Д. Про нього теплий спогад бережу... // КСв. 1998, 31 груд.

Д. А. Кононенко, А. Г. Кержнер

Стаття оновлена: 2006