Голейзовський Касян Ярославович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голейзовський Касян Ярославович

ГОЛЕЙЗО́ВСЬКИЙ Касян Ярославович (Голейзовский Касьян Ярославич; 22. 02 (05. 03). 1892, Москва – 04. 05. 1970, там само) – російський артист балету, балетмейстер. Засл. арт. Білорус. РСР (1940), засл. діяч мист-в Литов. РСР (1954). Навч. в Моск. театр. уч-щі, закін. С.-Петербур. театр. уч-ще (1909; кл. С. Андріанова, М. Обухова, М. Фокіна). 1909–10 – арт. Маріїн. театру в С.-Петербурзі; 1910–18 – Великого театру в Москві. Балетмейстер. діяльність розпочав від 1915 у моск. театрах мініатюр (Інтим. театр, Мамонтовський театр мініатюр, театр-кабаре «Летюча миша»); від 1919 – балетмейстер Моск. камер. балету, Великого театру, худож. кер. Експерим. театру балету; 1926–28 – худож. кер. балету і гол. балетмейстер Одес., 1928–29 та 1934–35 – гол. балетмейстер Харків. укр., 1948–49 – балетмейстер Львів. ім. І. Франка театрів опери та балету; у 50–60-і рр. – балетмейстер Великого театру. 1926 створив в Одесі експерим. майстерню хореографії «Фабрика сучас. танцю», де співпрацював з М. Болотовим, П. Вірським, В. Пресняковим. Реформатор рос. балету 1920–30-х рр. Один із засн. укр. балет. театру. При Харків. укр. та Одес. театрах опери та балету організував балетні студії. Естет. ідеал Г. – органічне поєднання класики з вільною пластикою та фольклор. мотивами. Вперше у балеті застосував конструктивні установки, які дали можливість показати людську постать об’ємно. Декорованими пластич. нюансами, своєрідністю світлотіней постановки Г. близькі до естетики рос. модерну, але жорстка структурна основа зближує їх з конструктивізмом, неокласицизмом. Здійснив постановки балетів «Вибір нареченої» В. Кузміна (1916, Інтим. театр); «Соната смерті і руху» на музику О. Скрябіна (1918), «Трагедія масок» на музику Б. Бера, «Фавн» на музику К. Дебюссі (обидві – 1922), «Смерть Ізольди» на музику Р. Ваґнера, «Етюди чистої класики» на музику Ф. Шопена (обидві – 1924; усі – Моск. камер. балет); «Озеро Люль» О. Файко (1923), «Д. Є.» («Даєш Європу!») М. Подгаєцького (1924; обидві – Театр. ім. Мейєрхольда, Москва); «Йосип Прекрасний», «У сонячному промінні» С. Василенка, «Половецькі танці» (з опери «Князь Ігор» О. Бородіна; усі – 1926, Одес. театр опери та балету); «Смерч» Б. Бера, «У сонячному промінні», «Йосип Прекрасний» С. Василенка (усі – 1928), «Спляча красуня» П. Чайковського (1935; усі – Харків. укр. театр опери та балету); «Чарда» на музику Б. Бера, «Шопен» (обидві – 1933), «Скрябініана» (1962), «Лейлі і Меджнун» на музику С. Баласаняна (1964; усі – Великий театр); «Половецькі танці» (з опери «Князь Ігор» О. Бородіна, 1944), «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва (1945; обидві – Донец. театр опери та балету); а також танці в к/ф «Маріонетки» (реж. Я. Протазанов, 1934), «Весна» (реж. Г. Александров, 1947). Автор низки статей про балет і кн. «Образы русской народной хореографии» (Москва, 1964).

Партії: Голубий Птах, Блазень («Спляча красуня», «Лебедине озеро» П. Чайковського), Метелик («Золота рибка» на музику М. Черепніна), Камон («Саламбо» А. Арендса).

Літ.: Суриц Е. Хореографическое искусство двадцатых годов. Москва, 1979; К. Голейзовский. Жизнь и творчество. Статьи, документы, воспоминания. Москва, 1984; Шереметьевская Н. Год 1933: Снова в Большом [О Голейзовском] // Сов. балет. 1992. № 5–6.

Ю. О. Станішевський

Стаття оновлена: 2006