>
КРА́ВЧЕНКО Микола Миколайович (30. 10. 1880, м. Могильов, нині Білорусь – 1952, Москва) – правознавець. Закін. Новорос. ун-т в Одесі (1903), де був залишений для підготовки до професор. звання, а від 1907 працював приват-доц. каф. енциклопедії та філософії права. 1908–11 – у наук. відрядженні в Берліні, Базелі, Берні, Римі, Парижі. 1913 захистив магістер. дис. «Идея международно-правовой регламентации фабричного труда в ее историческом развитии до Берлинской конференции 1890 г.». Відтоді – в. о. ординар. проф. каф. міжнар. права Томського, від 1917 – Казан. ун-тів; 1920–28 – проф. Саратов. ун-ту (усі – Росія); згодом викладав у Моск. ун-ті. Досліджував проблеми міжнар. робітн. законодавства, кодифікації міжнар. права, права війни.
Пр.: Гр. Альберт де-Мэн, как поборник идеи международно-правовой защиты рабочих // Право. 1914. № 43; Институт военнопленных в понимании Германского генерального штаба. Томск, 1915; Памяти Вальяна, как одного из сторонников международного рабочего права // Право. 1916. № 2; О германском толковании принципа гуманности на войне // Пробл. великой России. 1916. № 16.
С. Ф. Фоміних
Статтю оновлено: 2014
Цитувати статтю
С. Ф. Фоміних
. Кравченко Микола Миколайович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=2522 (дата звернення: 06.03.2021).