Голець Ярослав Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голець Ярослав Васильович

ГО́ЛЕЦЬ Ярослав Васильович (27. 11. 1941, с. Великий Говилів Терноп. р-ну Терноп. обл.) – скульптор. Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1975; викл. Д. Крвавич, З. Флінта). Відтоді працює на Терноп. худож.-вироб. комбінаті Худож. фонду України; одночасно від 1995 – викл. Теребовлян. уч-ща культури (Терноп. обл.). Учасник худож. виставок від 1975. Концепцію автор. ідеї в кераміці збагачує метафорич. мовою нац. архетипів у поєднанні з духом нар. фантазії. Роботи зберігаються у Терноп. ХМ.

Тв.: рельєфи – «Лісові мотиви» (1976), «Чотири пори року» (Палац культури «Текстильник», 1985); барельєф І. Франка до мемор. дошки на будинку Терноп. обл. філармонії (1983); «Жіночий портрет» (1976); пам’ятник Т. Шевченку (1986; м. Монастириська Терноп. обл.); мемор. дошки – Лесі Українці на однойм. вулиці (1983; усі – у Тернополі), О. Барвінському (1997, с. Шляхтинці Терноп. р-ну Терноп. обл.); керам. пласти – «Пісня Карпат», «Квітуча земля» (обидва – 1980), з міфол. сюжетами (1987–89), на теми нар. пісень (1991–2001).

Т. О. Удіна

Стаття оновлена: 2006