Голик Мефодій Фокович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голик Мефодій Фокович

ГО́ЛИК Мефодій Фокович (псевд. – Залізняк; квітень 1897, с. Єлисаветградка Єлисаветград. пов. Херсон. губ. – 09. 02. 1923, Київ) – отаман. У 1918–19 – хорунжий Армії УНР. Брав участь у 1-му Зимовому поході. У березні 1920 створив влас. загін (бл. 700 вояків), який діяв на тер. сучас. Черкас. і Кіровогр. обл., зокрема у р-нах Чорного лісу і Холодного Яру. Згодом загін Г. входив до складу 1-го Чорноліс. гайдамац. полку, де він очолював тех. сотню, від вересня 1920 – у складі Степової (Олександрій.) дивізії. 29 вересня 1922 заарешт. у м. Звенигородка на інспіров. чекістами нараді отаманів. 2 лютого 1923 засудж. до розстрілу. Загинув під час повстання отаманів у Лук’янів. в’язниці Києва.

ДА: Держ. архів СБУ. Архів 1136, сл. спр. 446/7971, т. 1, арк. 79 зв., 82, 193–194 зв.; Там само. Т. 2, арк. 3, 10, 17, 18.

Р. М. Коваль

Стаття оновлена: 2006