Кравченко Микола Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кравченко Микола Олександрович

КРА́ВЧЕНКО Микола Олександрович (28. 11. 1921, с. Новомихайлівське, нині Краснодар. краю, РФ) – скульп­тор. Чл. НСХУ (1987), СХ РФ (2002). Закін. Пензен. художнє уч-ще (РФ, 1941), ф-т іноз. мов Краснодар. пед. ін-ту (1954). За звинуваченням у контррев. діяльності 1941 засудж. до 7-ми р. та­борів. Покарання відбував у Свердлов. обл. (РФ). Звільн. 1947. Від 1950 – викл. образо­твор. мист-ва та іноз. мов у навч. закладах Майкопа (Респ. Адигея, РФ). Реабіліт. 1965 (обидва – нині АР Крим). Від 1973 мешкав і працював в Алупці, Ялті. Від 1990 – викл. скульптури і пластич. анатомії в Єлец. ун-ті (Липец. обл., РФ). Учасник обл., респ. і всесоюз. худож. виставок від 1964. Персон. – у Душанбе (1990), Єльці (1996, 2001). Окремі робо­ти зберігаються в музеях України, РФ, Великої Британії, Німеч­чини.

Тв.: мемор. плита В. Шулейкіну у Крим. астрофіз. обсерваторії (с. Наукове Бах­чисарай. р-ну АР Крим, 1988); пам’ят­­ник «Юний І. Бунін» (1995, м. Єлець); «Старий зек», скульптур. ансамбль «850-річ­­чя м. Єлець» (обидва – 1996); портрети – Героїв Рад. Союзу В. Буракова і П. Кулешова, засл. агронома УРСР Г. Авраамова, ветерана праці М. Лагутіної, «С. Панюшкін»; серія пам’ят­ників-погрудь «Алея культури» (смт Становоє Липец. обл., усі – 2001–02).

Літ.: Махмудова Р. Скульптор Кравченко // Таджикистан. 1990. № 12; Пет­­рова В. За путеводной звездой // Липец. газ. 2001, 27 нояб.

В. М. Петров

Статтю оновлено: 2014