Голик Олександр Захарович

Визначення і загальна характеристика

ГО́ЛИК Олександр Захарович (03(16). 04. 1906, с. Мерефа, нині місто Харків. обл. — 05. 03. 1991, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1950), професор (1951). Заслужений діяч науки УРСР (1966). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Дні­проп. ІНО (1930), де й працював до 1937. У 1937–41 — засн.-завідувач кафедри фізики Дні­проп. ін­ституту інж. залізнич. транс­порту, н. с. філії Харків. фіз.-тех. ін­ституту; 1945–51 — за­ступник директора Ін­ституту фіз. хімії АН УРСР (Київ); водночас 1946–51 — вчений секр. з фіз.-матем. та хім. наук Президії АН УРСР; 1951–78 — засн.-завідувач кафедри молекуляр. фізики, водночас 1951–56 — ректор, 1958–64 — декан фіз. факультету Київ. університету. Наукові дослідже­н­ня у галузях фізики рідкого стану та фізики полімерів. Встановив звʼязок стисливості та вʼязкості з молекуляр. будовою рідин, від­крив умови, за яких спів­падають політерми стислості або вʼязкості двох (чи багатьох) рідин різного складу.

Пр.: Вязкость и молекулярное строение ра­створов. 1950; Уравнение со­стояния реальных газов. 1961; Будова молекул. 1966; усі — Київ.

Літ.: Олександр Захарович Голик: (До 70-річчя від дня народже­н­ня) // Вісн. Київ. університету. Фізика. 1976. Вип. 17; Адаменко І. І. Голик Олександр Захарович // Сторінки історії: Видатні вчені. К., 1999.

І. І. Адаменко

Завантажити статтю