Голицин Лев Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голицин Лев Сергійович

ГОЛИ́ЦИН Лев Сергійович (12(24). 08. 1845, маєток Стара Вєсь Люблін. губ., Росія, нині Польща – 12(25). 12. 1915, м. Феодосія, нині АР Крим) – фахівець у галузі виноробства і виноградарства, правознавець. З походження дворянин. Магістр права (1874). Чл.-кор. Моск. археол. т-ва (1877). Золоті медалі Всерос. пром.-худож. виставки в Москві (1882), Всесвіт. виставки в Парижі (1889), Велика срібна медаль Всерос. с.-г. виставки у Харкові (1887), Ґран-Прі Всесвіт. виставки вин у Парижі (1900). Закін. Сорбонну (Париж, 1862), Моск. ун-т (1871). У 1864–67 служив у канцелярії і Гол. архіві Мін-ва закордон. справ. У 1870-х рр. – почес. мировий суддя і гласний Владимир. губерн. і повіт. земських зборів, предводитель дворянства Муром. пов. Владимир. губ. Брав участь в археол. дослідженнях бас. р. Ока, де відкрив стоянки кам’яної доби. 1871–74 вивчав держ. право в Італії, Німеччині, Франції, водночас навчаючись виноградарства і виноробства. 1878 придбав маєток Новий Світ (нині смт побл. м. Судак, АР Крим), де створив дослідно-вироб. винороб. госп-во. 1881–84 – гласний Моск. міської думи; 1886–92 – почес. мировий суддя Феодосій. пов. Таврій. губ.; від 1890 – гласний Феодосій. повіт. земських зборів. 1891–98 – гол. винороб Повіт. відомства. У 80–90-х рр. 19 ст. вперше в Росії організував вироб-во високоякісних шампан. і десерт. вин. Від 1902 – почес. чл., від 1911 – голова Ком-ту виноградарства Т-ва с. госп-ва пд. Росії. Створив низку виноградо-винороб. госп-в, зокрема «Абрау-Дюрсо», та виносховищ у Криму, культивував бл. 500 сортів винограду. Одним з найважливіших досягнень Г. є закладення колекції вин Нац. вироб.-аграр. об’єдн. «Масандра» (м. Ялта, АР Крим). Вперше у вітчизн. практиці порушив питання необхідності боротьби з фальсифікацією вин. Погруддя Г. встановлено в смт Масандра (Ялтин. міськради) та Новий Світ, м. Євпаторія (АР Крим). 1998 Спілка виноробів Криму заснувала Золоту медаль ім. Л. Голицина.

Пр.: Конспект истории римского права. І период. Москва, 1868–69; О судьбах народных собраний (comitia tributata) в Риме по трибам. Москва, 1869; Правила о премиях по виноградарству и виноделию имени Императора Александра III // Изв. Мин-ва земледелия и гос. имуществ. 1899. Т. 1; Беседы по виноградарству и виноделию // Виноградарство и виноделие. 1904. № 1.

Літ.: Охременко Н. С. Русские виноделы. Сф., 1965; Шольц-Куликов Е. П. Русский винодел князь Л. С. Голицын. Сф., 1995; Солнечная «Массандра». Массандра, 1996; Ламан Н. К., Борисова А. Н. Князь Лев Сергеевич Голицын. Выдающийся русский винодел. Москва, 2000.

С. О. Єфимов

Стаття оновлена: 2006