Голлендер Тадеуш - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голлендер Тадеуш

ГОЛЛЕ́НДЕР Тадеуш (Hollender Tadeusz; 30. 05. 1910, м. Лежайськ, нині Жешув. воєводства, Польща – 31. 05. 1943, Варшава) – польський поет, перекладач і журналіст. Студіював право (1928– 30), гуманістику (1931–32) у Львів. ун-ті. 1932–34 – один із засн. і ред. львів. ж. «Wczoraj, dziś, jutro» та «Sygnały», постій. співроб. ж. «Szpilki». У «Sygnałach» вміщував матеріали про польс.-укр. зв’язки, опублікував свої переклади вірша «На майдані» П. Тичини, окремих поезій Б.-І. Антонича (спогади про нього надрукував у г. «Chwila», 1937, 13 листоп.) і ст. С. Тудора «Kilka uwag wzruszonych o geniuszu» про Т. Шевченка. Дійовий учасник культур. життя Львова 20-30-х рр. 20 ст. Від 1941 жив у Варшаві. Під час нім.-фашист. окупації брав участь у Русі Опору, розстріл. гітлерівцями. Поезія його позначена громадянськістю і відчуттям катастрофізму. У сатир. творчості протистояв великодержавн. тенденціям у міжвоєнній Польщі, викривав консерватизм, націоналізм і клерикалізм. Автор поет. зб. «Czas, który minął i inne wiersze» (Lwów, 1938), «Ludzie i pomniki» та сатир. повісті «Polska bez żydów» (обидві – Варшава, 1938), зб. «Satyry i fraszki» (опубл. підпільно 1943 під псевд.). 1936 розпочав укладати антологію укр. поезії під назвою «П’ятдесятеро з цього і того боку Збруча», видану 1972 у Варшаві як «Z poezji ukraińskiej» з передмовою і примітками Ф. Неуважного. Переклав твори Т. Шевченка «Великий шлях», «Ой виострю товариша» та «Ой люлі, люлі, моя дитино», що вміщені у зб. «Taras Szewczenko. Poezje» (1936). У Варшаві вийшов його переклад 1-ї ч. повісті «Волинь» У. Самчука (1938). Укр. мовою окремі вірші Г. переклав Р. Лубківський.

Тв.: укр. перекл. – (Вірші) // Антологія польс. поезії: У 2 т. Т. 2. К., 1979; (Вірші) // Слов’ян. ліра. К., 1983; (Переклади) // Antologia poezji ukraińskiej. Warszawa, 1976.

Літ.: Трофимчук С. Голлендер Тадеуш. З української поезії // Всесвіт. 1974. № 6; Tadeusz Hollender // Literatura polska w okresie międzywojennym. Kraków, 1993. T. 4.

В. Т. Полєк, Б. Бакула

Стаття оновлена: 2006