Голоби - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голоби

ГОЛО́БИ – селище міського типу Ковельського району Волинської області. Центр селищ. ради, якій підпорядк. села Вівчицьк, Бруховичі, Нужель, Калиновник, Погіньки. Знаходиться у центр. частині області, на р. Стохід (притока Прип’яті), за 27 км на Пд. Сх. від райцентру та за 46 км на Пн. Зх. від обл. центру. Залізнична ст. Має автобусне сполучення з Києвом, Рівним, Житомиром, Тернополем, містами Білорусі. Пл. 7,2 км2. Насел. 4256 осіб (2001, складає 99,1 % до 1989), переважно українці. Тер. Г. заселена від доби бронзи (2 тис. до н. е.), про що свідчать знахідки крем’яних виробів. Уперше згадується під 1545 в описі Луцького замку. 1544–57 Г. перебували у володінні дружини польс. короля Сиґізмунда І Бонни. Згодом власниками стали В. Козмінська та Ю. Збаразький. У період Визв. війни під проводом Б. Хмельницького – місце актив. бойових дій проти шляхти. 1662 у Г. налічувалося 80 будинків. Під час Північ. війни 1700–21 за вчинений опір швед. війська 1708 спалили село. Згодом сучасні Г. відродилися за 3 км від старих і перебували у власності родини Єразульських. 1711–28 тут збудовано костел, у 2-й пол. 18 ст. – палац дворян Вільґів. У роки перебування у складі Речі Посполитої у Г. проводили великі торги. Після 3-го поділу Польщі 1795 у складі Волин. губ. відійшли до Рос. імперії. 1812 на тер. села між росіянами і французами відбувся бій. Після звільнення у Г. знаходився штаб рос. генерала М. Барклая-де-Толлі. 1859 відбулося повстання селян. 1863 через Г. прокладено залізничну колію Ковель–Г.–Ківерці– Київ, а згодом – шосейну дорогу, що з’єднувала губерн. центр Волині Житомир з Ковелем і Варшавою. Під час 1-ї світ. війни по р. Стохід проходила лінія фронту; Г. були зруйновані, а частину насел. вивезли до Харків., Курської та ін. губ. Росії. 1920–39 – у складі Польщі, від 1940 – УРСР. Райцентр 1940–59. Жит. зазнавали утисків та репресій від польс. та більшов. влади. Від 29 червня 1941 до 16 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Від 1957 – смт. Корисні копалини: пісок, цегел. глини, крейда, торф, залізна руда. Гол. підпр-ва: ТОВ «Спектр-Сервіс» (випускає буд. матеріали), ВАТи – «З-д металоконструкцій», «Голоб. ПМК-63»; плодоконсерв. комбінат, льононасіннєва станція. У Г. – заг.-осв. школа, Будинок для дітей-інвалідів, дитсадок; ДЮСШ, станція юних туристів; Будинок культури, муз. школа, б-ка; рай. лікарня, поліклініка, вет. лікарня, 2 аптеки. Є парк, стадіон, відділ. 2-х банків. Реліг. громади: РКЦ, УПЦ МП (церква Георгія Побідоносця, 1783), УПЦ КП (церква св. Петра і Павла). Серед видат. уродженців – фізик, ректор Луцького тех. ун-ту В. Божидарник. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни.

Н. В. Хом’як

Стаття оновлена: 2006