Голобородько Костянтин Йосипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голобородько Костянтин Йосипович

ГОЛОБОРО́ДЬКО Костянтин Йосипович (11(23). 11. 1899, с. Новотягинка, нині Білозер. р-ну Херсон. обл. – 16. 06. 1973, с. Станіслав Білозер. р-ну Херсон. обл.) – педагог, письменник. Батько Юрія, дід Ярослава Голобородьків. Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Херсон. учител. семінарію (1921), Херсон. пед. ін-т (1952). Учителював у рідному селі (1921–30), від 1930 – у Станіслав. школі, де 1946–67 був дир. Розробляв концепцію естет. виховання, питання педагогіки співроб-ва й гуманізації навч.-вихов. процесу в школі. Друкувався від 1930-х рр. Автор публіцист. статей, нарисів, оповідань, опубл. у херсон. альманасі «Наддніпрянські зорі» (1957), київ. вид. «Перший заспів» (1961). Співавтор зб. прози «Вчителю наш дорогий...» (Хн., 1961), «Обрії пахнуть вітрами» (О., 1966).

Літ.: Гайдай І. Століття педагога й письменника зі Станіслава // Наддніпрян. правда. 1999, 19 листоп.; Голобородько Я. Освітянин, педагог, письменник // Укр. літ-ра в заг.-осв. школі. 2005. № 3.

М. В. Бухтій

Стаття оновлена: 2006