Голованівськ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голованівськ

ГОЛОВАНІ́ВСЬК – селище міського типу Кіровоградської області, райцентр. Знаходиться на р. Кайнара, за 180 км на Зх. від обл. центру та за 7 км від залізнич. ст. Голованівськ. Має автобусне сполучення з містами Київ, Одеса, Кіровоград, Хмельницький. Пл. 9,5 км2. Насел. 6768 осіб (2001, складає 95,8 % до 1989), переважно українці. Проживають також росіяни, молдавани, євреї, болгари, білоруси. Вперше згадується в документах Поділ. єпархії 1764. Однак у центрі Г., на лівому березі Кайнари виявлено поселення трипіл. культури 3 тис. до н. е. Почало заселятися переважно вихідцями з Поділля та Київщини, які тікали сюди від кріпацтва. Назва с-ща походить від імені ватажка гайдамаків Голованя, який піс-ля поразки Коліївщини 1768 з частиною повстанців пробився на Пд. і осів з ними на тер. сучас. Г. Тривалий час належало польс. магнатам Потоцьким. Наприкінці 18 ст. Г. згадується як м-ко, волос. центр, що входив до Балт. пов. Поділ. губ. У 2-й пол. 19 ст. тут було 316 дворів (4,8 тис. жит.: євреїв – 55 %), православна церква, костел, синагога, 2 заїжджі двори, працювали свічково-салотоп., винокур., шкір., цегел. з-ди, бойня, 2 водяні млини. 1890 побл. Г. прокладено залізничну колію. У ході воєн. дій 1918–20 влада неоднораз. змінювалася. Від 1923 – райцентр. Жит. Г. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 30 липня 1941 до 15 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. У Г. діяв нім. концентрац. табір (нині на його місці – обеліск вічної слави воїнам-визволителям). Від 1957 – смт. Гол. підпр-ва: ВАТи – «Голованів. хліб», «Голованів. маслозавод». У Г. – заг.-осв. школа, 2 дитсадки, ПТУ; Будинок культури, 2 б-ки, школа мист-в, муз. школа, Голованівського району історії музей; поліклініка, лікарня; стадіон, 4 спорт. майданчики, 2 спорт. зали, 2 ДЮСШ. Виходять газети «Вісник Голованівщини», «Там, де Ятрань». Діють реліг. громади УПЦ МП, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня. Пам’ятки арх-ри: ігровий будинок (нині відділ рай. податк. інспекції, 1908), синагога (кін. 19 ст.) та церква Іоана Богослова (серед. 19 ст.). Серед видат. уродженців – д-ри н. економіст В. Кадієвський, патологоанатом Н. Шинкерман, невропатолог І. Шогам; військ. діяч УНР Й. Мандзенко; спортсмен (веслування на байдарках і каное) Р. Харковенко.

У. В. Кучер, С. В. Піддубний

Стаття оновлена: 2006