Головащук Сергій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Головащук Сергій Іванович

ГОЛОВАЩУ́К Сергій Іванович (30. 09. 1922, с. Соболівка, нині Брусилів. р-ну Житомир. обл. – 24. 06. 2013, Київ) – мовознавець. Канд. філол. н. (1971). Закін. Київ. ун-т (1952). Працював у системі НАНУ: 1950–58 – у вид-ві; 1958–73 – м. н. с., 1973–90 – ст. н. с. Ін-ту мовознавства; 1991–98 – ст. н. с. Ін-ту укр. мови. Лексикограф, співукладач і співред. академ. словників: «Українсько-російського словника: У 6 т.» (т. 6, 1963), «Русско-украинского словаря: В 3 т.» (1968; 1980–81; Держ. премія УРСР у галузі н. і т., 1973), «Словника української мови: В 11 т.» (т. 8–11, 1977–80; Держ. премія СРСР, 1983), «Орфографічного словника української мови» (1975; 1994; 1999), «Словника синонімів української мови: У 2 т.» (1999–2000; усі – Київ). Укладач «Орфографічного словника» (1–9 вид., 1978–94) для школи, «Словника-довідника з правопису» (1979), «Словника-довідника з правопису та слововживання» (1989), словників-довідників «Складні випадки наголошення» (1995; доопрац. вид. – «Словник наголосів», 2003), «Українське літературне слововживання» (1995; доопрац. вид. – «Словник-довідник з українського літературного слововживання», 2004), «Російсько-український словник сталих словосполучень» (2001; усі – Київ).

Пр.: Перекладні словники і принципи їх укладання (на лексичному матеріалі російської та української мов). К., 1976.

О. О. Тараненко

Стаття оновлена: 2016