Головей Михайло Іванович
ГОЛОВЕ́Й Михайло Іванович (27. 10. 1925, с. Сімер, нині Перечин. р-ну Закарп. обл. — 13. 11. 2018, Ужгород) — хімік. Батько В. Головея. Доктор хімічних наук (1975), професор (1976). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Ужгород. університет (1953). Працював у ньому 1956–94: декан хім. факультету (1960–68), водночас завідувач кафедри заг. і неорган. хімії (1963–66) та хімії твердого тіла і напівпровідників (1966–76), проф. за сумісництвом (від 1976); у ВНДІ монокристалів (Харків, 1976–86): засн. і нач. спец. лаб. неліній. і електрооптич. кристалів; в Ужгород. відділ. Інституту ядерних дослідж. АНУ (нині Інститут електрон. фізики НАНУ, 1986–99): завідувач відділу оптич. матеріалів квант. електроніки (1986–90), пров. н. с. Від 2003 — завідувач кафедри економіки Закарп. філії Київ. славіст. університету. Осн. напрям наук. діяльності — розроблення фіз.-хім. основ і технології одержання матеріалів для потреб оптоелектроніки, неліній. оптики та лазер. техніки. Написав автобіогр. нарис «Дорогою життя» (Перечин, 2003).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Preparation and some Properties of Synthetic Proustite Single Crystals // Kristall und Technik. 1971. Bd. 6, № 5; Получение и свойства полупроводниковых материалов сложного состава, перспективных для квантовой электроники и оптоэлектроники // КЭ. 1981. Вып. 20; Физические свойства халькогенидов ртути типа Hg3X2Y2 // Там само. 1986. Вып. 30 (усі — у співавт.); Монокристали — матеріали функціональної електроніки: наук. вклад хіміків і фізиків Ужгорода, до 80-річчя НАНУ // Functional materials. 1998. Vol. 5, № 4.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
