Головін Павло Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Головін Павло Васильович

ГОЛОВІ́Н Павло Васильович (21. 06(03. 07). 1885, с. Іжевське Рязан. губ., Росія – 22. 01. 1964, Київ) – хімік. Д-р тех. н. (1935, без захисту дис.), проф. (1939). Чл.-кор. АН УРСР (1939). Засл. діяч н. і т. УРСР (1951). Закін. Рязан. г-зію (1905), Моск. вище тех. уч-ще (1914). Навесні 1914 мобілізов. на фронт, у серпні потрапив у полон, де пробув до 1918. Після звільнення працював на інж. посадах у харч. і буд. пром-стях. 1922–32 – у Моск. хім.-технол. ін-ті: асист., зав. лаб. при каф. цукроваріння, від 1929 – проф., 1930–31 – кер. каф. 1931–32 працював у Київ. ін-ті цукр. пром-сті. 1933–34 – гол. інж. Головцукру, зав. лаб. хім. контролю Центр. ін-ту цукр. пром-сті (Москва), 1935–38 – кер. мех. лаб. Вітамін. ін-ту при Щокін. вітамін. комбінаті (Моск. обл.). 1938–41 і 1944–55 – зав. каф. цукристих речовин Київ. технол. ін-ту харч. пром-сті. Водночас 1939–61 – зав. лаб. цукристих речовин Ін-ту орган. хімії АН УРСР. Наук. дослідж. Г. присвячені кристалізації сахарози. Розробив нові методи очищення цукр. соків, одержання фруктози, що мало вагоме значення для розвитку цукр. та рафінадної пром-сті. За його дослідженнями вперше в СРСР отримано гліцерин методом бродіння.

Пр.: Кристалізація цукру. К., 1959 (співавт.); Іонітне молоко: Виготовлення для вигодовування дітей раннього віку. К., 1959; Сахараты и их применения в промышленности. К., 1960 (співавт.); Химия и технология свеклосахарного производства. К., 1964 (співавт.).

В. М. Вітковська

Стаття оновлена: 2006