ГОЛОВІ́НСЬКА-КУЗЬМО́ВИЧ Марія-Любомира (15. 03. 1904, с. Брюховичі, нині смт у складі Львова — 26. 10. 1986, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — письмен­ниця, громадська діячка. Дружина Василя, мати Івана Головінських. Член Союзу українок Америки (1950). Закін. гімназію у Львові (1926). 1927–44 проживала з сімʼєю у с. Зарваниця (нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл.). Емігрувала до Зх. Європи, 1949 — до США. Була головою Марійської дружини Матері Божої Зарваницької при храмі Христа-Царя у м. Філадельфія (1965–84). Видала зб. оповідань «Сефта» (1952), «Чічка» (1954), «Осін­нє листя» (1966), «Лісовий голуб» (1970); драми «Марія» (1962), «Попудник» (1965); 3 томи вибр. творів, зокрема кн. споминів «Зарваниця» (1973; Т., 2000) та її продовже­н­ня «Чужиною» (1977). Усі на­звані прижит­тєві ви­да­н­ня Г.-К. опубл. у Торонто.