Головінський Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Головінський Іван

ГОЛОВІ́НСЬКИЙ Іван (25. 04. 1927, с. Зарваниця, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл) – психолог, громадський діяч. Син В. Головінського та М. Головінської-Кузьмович. Дійс. чл. НТШ (1990). Навч. в Іннсбруц. ун-ті (1948–49), закін. Зальцбур. ун-т (1948, обидва – Австрія), Ун-т Темпл (м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США, 1961; ступ. д-ра психології). У 1954–59 – психолог у школі м. Камден; 1959–66 – психолог і дир. психол. служби в Ін-ті для розумово недорозвинених і психічно хворих у м. Вайнленд; 1966–2002 – доц., надзвич. проф., звич. проф., продекан (1990–97), від 2002 – емерит. проф. Ун-ту Ратґерса (м. Нью-Брунсвік; усі – у шт. Нью-Джерсі, США). Проводив порівняльні дослідж. неспроможності навчання розумово недорозвинених у Сх. Європі та СРСР. Чл. Амер. асоц. психологів, Амер. академії шкіл. психології. 1995 перебував у наук. відрядженні в Укр. пед. ун-ті (нині Нац., Київ). Чл. ред. колегії ж. «Українські проблеми» (Київ), автор публікацій у часописах «Рідна школа», «Освіта», «Українознавство», «Пластовий шлях», «Гомін України», «Шлях перемоги», «Національна трибуна», «Америка».

Пр.: Psychology and Education of Exceptional Children and Adolescents in International Perspective. Princeton, 1983; Teacher Education in Industrialized Nations. New York, 1995 (співавт.); Ethnicity, Race and Nationality in Education. London, 2001 (співавт.); Exceptional Learners Education and Research from a Global Perspective. Springfield, 2001; Педагогічна психологія. К., 2003; Національна свідомість як рушійна сила державотворення. Психологічна інтерпретація. К., 2004; Особистість, Розвиток, Теорії і Виміри. К., 2005.

Т. Г. Гунчак

Стаття оновлена: 2006