ГОЛОВКІ́ВКА — село Чигиринського ра­йону Черкаської області; осередок гончарства, ві­домий мальованими мисками. Найбільший роз­квіт промислу — кін. 19 — 1-а третина 20 ст. На­прикінці 19 ст. працювало бл. 50 гончарів, 1919 — 70, після колективізації кількість гончарів скоротилася; у 1930-х рр. при місц. колго­спі діяло дві гончарні, у яких працювало 16 осіб. На­прикінці 20 ст. промисел майже зник. Головків. миски мають заокруглені без профілюва­н­ня стінки, декор нанесено на обливку вишневого, зеленого або білого кольорів, виконаний у техніці фляндрува­н­ня. Роз­писи головків. майстрів від­значаються невимушеністю, стрімким рухом окремих елементів, різноманітністю, що досягається сміливим варіюва­н­ням не­знач. кількості (до 15) мотивів (основні з них — «косиці», квіти, «лебедики», «спускавки», «гребінці», «квасольки»), які роз­міщуються широкою смугою або чергуються. Композиції роз­писів центрально-симетричні. У Г. робили також полумиски, великі таці, горщики, глечики, тикви тощо. Провід­ні гончарі — Іван і Петро Атамасі, Михайло та Яків Брюховецькі, Петро Зінченко. Вироби майстрів Г. зберігаються в МУНДМ, Нац. музеї-заповід­нику укр. гончарства в смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл.