Головко Володимир Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Головко Володимир Петрович

ГОЛОВКО́ Володимир Петрович (03. 03. 1942, с. Липове, нині Талалаїв. р-ну Черніг. обл. – 10. 10. 2002, Київ) – живописець. Чл. НСХУ (1990). Держ. нагороди. Закін. Київ. худож. ін-т (1966; викл. В. Забашта, К. Трохименко, І. Штільман). Відтоді працював у Київ. худож. технікумі; Київ. ін-ті декор.-приклад. мист-ва і дизайну (2000–02): доц., зав. каф. худож. основ дизайну. Учасник респ. та всеукр. мист. виставок від 1966. Персон. – у Києві (1979, 1990, 2002). Серед робіт – натюрморти, пейзажі, темат. композиції, акварелі. Для митця тріада «природа-людина-космос» – живописні еквіваленти його емоцій, генет. «коду» й життєвого досвіду. Полотна зберігаються у музеях Івано-Франківська, Караґанди (Казахстан).

Тв.: серія «Моє село»; триптих «Жнива» (1976), «Літо в Сирецькому гаю» (1977), «Натюрморт із ромашками» (1985), «На риболовлю» (1989), «Натюрморт із грибами» (1993), «Натюрморт із соняшниками», «Натюрморт із кавуном» (обидва – 1997), «Лавра», «Різдвяний вечір» (обидва – 1998), «Яблуневий цвіт», «Спогади про літо» (обидві – 1999), «Піони» (2000), «Благодать» (2001).

Літ.: Велігоцька Н. Володимир Головко // Ант. 2003. № 10–12.

Н. І. Велігоцька

Стаття оновлена: 2006