Кривенко Микола Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кривенко Микола Євгенович

КРИВЕ́НКО Микола Євгенович (22. 05. 1950, Київ) – графік, живописець і педагог. Син Є. Кривенка. Чл. НСХУ (1988), об’єдн. «Живопис. заповідник» (1992). Закін. Київ. худож. ін-т (1978; майстерня Г. Гавриленка). Учасник 1-ї виставки нонконформістів у Києві (1975). Персон. – у Києві (1983, 1987–88, 1990, 1993, 1995, 1999, 2002–03, 2007, 2009). На твор. роботі. Від 2006 – викл. каф. рисунку і живопису Київ. ун-ту буд-ва та арх-ри. Осн. галузь – станк. графіка і живопис абстракт. напряму. Гол. теми – вода, сніг, вітер, повітря, трава. Для творчості К. характерні ас­кетичність палітри (переважно пастел. кольори, часом одноко­­лірні полотна) та неартикульованість форми (лише чиста, не­опосередк. експресія, чуттєвий образ переживання унікал. стану). Оформив кн. «Знаю і можу» Е. Пелін (1979), «Оповідки давнього Китаю» (1989; обидві – Київ). Автор ст. «Що дав мені Григорій Гавриленко» // «Галерея», 2002, № 3–4. Окремі роботи зберігаються в НХМ, Нац. музеї Т. Шевченка, Хмельн. музеї сучас. мист-ва, Музеї С. Параджа­нова (Єреван). Серед уч­нів – А. Яку­тович.

Тв.: «Автопортрет» (1975), «Гірський Тікич» (1984), «Тест зими», «Яр» (обидва – 1989), «Імла», «Тест літа» (обидва – 1990), «Втеча до Єгипту» (1992), «Стертий напис», «Чудесний улов», «Зе­­лений килим Кавказу», «Піанісимо» (усі – 2001), «Води Псла», «На Пслі», «Молитва» (усі – 2002), «Умовний крає­вид» (2007); серія «Без назви» (2006–08).

Літ.: Скляренко Г. Звучання тиші // Синтези. 1994. № 1; A. Kokkin. Moder­nismens rekonstruksjon // Kunst. Oslo, 1997. № 4; Диченко І. У пошуках колористичного безмежжя // Landschaft «Живопис. заповідника». К., 2002.

Г. Я. Скляренко

Статтю оновлено: 2014