Головчинецький Спасо-Преображенський жіночий монастир УПЦ МП - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Головчинецький Спасо-Преображенський жіночий монастир УПЦ МП

ГОЛОВЧИНЕ́ЦЬКИЙ СПА́СО-ПРЕОБРАЖЕ́НСЬКИЙ ЖІНО́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Знаходиться у с. Головчинці Летичів. р-ну Хмельн. обл. Засн. невідомими пустельниками, перші докум. згадки датовані 1540. Ченці викопали землянки, побудували дерев’яну церкву. У 1-й пол. 18 ст. – 1795 належав до уніат. Церкви (василіянам). У 19 ст. монастир зазнав найбільшого розквіту. 1888 перетвор. на жіночий. Станом на 1914 на тер. монастиря діяли гол. Свято-Преображен. церква (побуд. 1793) з боковими вівтарями на честь св. Тихона Задонського (1893, не зберігся) та Митрофана Воронезького; тепла церква на честь св. Миколая (1849, зруйнов. вибухом під час 2-ї світ. війни), – жило 10 монахинь і 96 послушниць. 1922–23 монастир закрито, організовано дит. притулок. Під час 2-ї світ. війни тут жило кілька монахинь, після війни монастир. споруди віддано інтернату для дітей-сиріт і дітей з порушеннями психіки. Вдалося зберегти гол. святині обителі – ікону преподобного Онуфрія Великого та Святе Розп’яття, виготовлене 1908 на г. Афон у Іллінському скиті Пантелеймонів. монастиря. 1996 стараннями єпископа Хмельницького і Шепетівського Антонія (Фіалка) монастир відновлено. Настоятелька – ігуменя Любов (Піхур). Кількість насельниць – 23. Відбудовано Свято-Преображен. храм, у чернечому корпусі облаштовано домову церкву на честь преподобного Онуфрія Великого. Гол. святині – ікона та чудотворне джерело преподобного Онуфрія Великого. Водночас частину монастир. тер. займає школа-інтернат.

О. А. Дацюк

Стаття оновлена: 2006