Голов’янко Зиновій Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голов’янко Зиновій Степанович

ГОЛОВ’Я́НКО Зиновій Степанович (12(24). 11. 1876, с. Талова Балка, нині Світловод. р-ну Кіровогр. обл. – 23. 11. 1953, Київ) – фахівець у галузі лісівництва та ентомології. Д-р біол. н. (1936, без захисту дис.). Закін. С.-Петербур. ліс. ін-т (1901). Працював у лісництвах в Україні. 1918 – зав. Бюро ліс. ентомології; 1919–22 – викл. ентомології в Уман. школі садівництва (нині Черкас. обл.); 1924–34 – засн. і кер. Дарниц. ліс. дослід. станції (побл. Києва); 1937–53 – проф. Київ. лісогосп. ін-ту; за сумісн. від 1943 – ст. н. с. Ін-ту зоології АН УРСР, згодом – Ін-ту ентомології АН УРСР. Наук. дослідж. з питань екології та морфології комах-шкідників лісу, заходів боротьби з ними. Вивчав закономірності формування ентомокомплексів, досліджував фауну окремих деревних порід. На Дарниц. ліс. дослід. станції створив укр. школу ліс. ентомологів.

Пр.: Меры борьбы с личинками хрущей. К., 1936; Определитель наиболее обыкновенных личинок пластинчатоусых жуков. Москва, 1936; Причины усыхания сосновых насаждений. К., 1949; Мраморний хрущ Polyfyllafeille – небезпечний шкідник коріння. К., 1952.

С. А. Генсірук

Стаття оновлена: 2006