ГОЛОГО́РИ — горбогірне пасмо на пів­ночі Подільської височини, частина Гологоро-Кременецького кряжа, в межах Львівської області. Довжина 45 км, шир. бл. 10 км. Макс. висоти зосереджені у зх. і центр. частинах. У межах пасма роз­таш. найвища вершина Поділ. височини — г. Камула (вис. 471 м над р. м.). Пасмо має асиметр. форму: на Пн. Зх. крутим уступом обривається до зандрової рівнини Малого Поліс­ся, на Пд. Сх. по­ступово пере­ходить у Пере­мишлян. горбогірʼя. Поверх­ня Г. роз­членов. притоками Зх. Бугу та Дністра. Характерні долин­но-балк. форми рельєфу. Г. сформовані з мергелів, алевритів, пісковиків, пісків і вапняків верх­ньокрейдяного та пліоценового віку, пере­критих гол. чином лесоподіб. су­глинками. Поширені ерозійні процеси. У ландшафт. структурі Г. пере­важають місцевості круто­схилих роз­членов. горбів і пасом з сірими лісовими ґрунтами на лесоподіб. су­глинках під грабово-буковими лісами та похило­схилих пасом і увалів із сірими, світло-сірими ґрунтами на лесоподіб. су­глинках. Подекуди на стрімких схилах пд. румбів трапляються ділянки лучно-степової рослин­ності на дерново-карбонатних ґрунтах (рендзинах). Значна частина площі роз­орана. Роз­винене ліс. й сільс. госп-во. Р-н рекреації. У межах Г. — ботан. памʼятка природи заг.-держ. значе­н­ня Лиса гора та гора Сипуха.