Ґаберле Євстахій-Вацлав - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґаберле Євстахій-Вацлав

ҐА́БЕРЛЕ Євстахій-Вацлав (12. 06. 1891, Львів – 09. 03. 1947, Краків) – мистецтвознавець, педагог, бібліотекар. Д-р філософії (1917). Навч. у Львів., Віден., Мюнхен. ун-тах. 1911–18 працював у ж. «Bosnische Post», «Sarajevoer Tagblatt». 1919–22 – в. о. кер. відділу преси Люблін. воєвод. упр. Працював у виданнях «Głos Lubelski», «Życie teatralne» (до 1924). У б-ці Львів. ун-ту (1919–45): 1939 – дир.; 1938–39 – викл. бібліотекознавства у Львів. ун-ті. Після 2-ї світ. війни висланий на Донбас. 1946 повернувся до Кракова, де працював заст. дир. Яґеллон. б-ки. Автор дослідж. з історії віден. Бурґтеатру, з мистецтвознавства та бібліотекознавства, зокрема наук. орг-ції підруч. фондів, значення б-к.

Пр.: Egzemplarz obowiązkowy na ziemiach polskich dawniej i dziś. 1928; Les bibliothèques de Lwów. 1929 (співавт.); Katalog biblioteki podręcznej Czytelni Ogólnej Biblioteki Uniwersytetskiej we Lwowie. Językoznawstwo: W 3 cz. 1936–39 (усі – Львів).

Літ.: K. Badecki. Eustachy Wacław Gaberle, bibliotekarz lwowski: Teoretyk–organizator–pedagog. Kraków, 1947.

Н. П. Швець

Стаття оновлена: 2007