Ґабон, Ґабонська Республіка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґабон, Ґабонська Республіка

ҐАБО́Н, Ґабонська Республіка (Gabon, République Gabonaise) – держава на заході Центральної Африки. На Пн. Зх. межує з Екваторіал. Ґвінеєю, на Пн. – з Камеруном, на Сх. і Пд. – з Респ. Конґо, на Зх. її омиває Атлантич. океан (берег. лінія 800 км). Пл. 267,7 тис. км2. Насел. 1,43 млн осіб (2006): племена фанґ – 37 %, пуну – 12 %, нзебі – 10 %, м’єне – 4 %, амбеде, ешира, кота, мітсоґо, теке – по 3 %, лумбу – 1,5 %, вумбву – 1,4 % та ін. Мови: франц. (держ.), діалекти групи банту. Релігії: християнство – 80 %, місц. традиц. вірування – 19 %, іслам – 1 %. Столиця – Лібревіль (591,4 тис. осіб, понад 41 % насел. країни; 2006). Адм.-тер. поділ – 9 провінцій (Верхнє Оґове, Воле-Нтем, Нґуніе, Н’янґа, Оґове-Івіндо, Оґове-Лоло, Приморське Оґове, Середнє Оґове, Естуарій). Найбільші міста (тис. осіб): Порт-Жантіль (111,7), Франсвіль (43,9), Оем (31,6), Моанда (30,8). Ґ. – високоурбанізована країна, 79 % насел. мешкає у містах. Народжуваність втричі перевищує смертність (фертильність 4,8 дитини на 1 жінку). Серед. вік насел. – 18,6 р. Форма правління – респ. (від 1970). Глава держави – президент, якого обирають на 7 р. (О. Бонґо від 1967). Прем’єр-міністра призначає президент. Законодав. орган – Нац. збори у складі 120-ти депутатів. Серед провід. партій – Ґабон. демократ. партія, Ґабон. партія прогресу. Грош. одиниця – афр. франк. Осн. мор. порти: Лібревіль, Порт-Жантіль, у них, а також у Франсвілі є міжнар. аеропорти. Ґ. – чл. ООН, ОАЄ, МВФ, СОТ.

Тер. Ґ. була заселена в епоху палеоліту. Серед корінного насел. – пігмеї (нині їх залишилося кілька тисяч). У доколоніал. період частина країни перебувала під владою середньовіч. держави Конґо. Португальці, які висадилися 1472 на тер. сучас. Ґ., були першими колонізаторами цієї землі. Від серед. 17 до кін. 18 ст. – р-н інтенсив. торгівлі невільниками, якою займалися португал., нідерланд., англ., франц. работоргівці. У 19 ст. Ґ. був захоплений Францією. Від 1886 – окрема франц. колонія, 1888 об’єднаний із Конґо в одну колонію, 1910–58 входив до Франц. Екваторіал. Африки. 1947–58 мав статус замор. тер. з вибор. територіал. асамблеєю і представництвом у франц. парламенті. Від 1958 – автономна респ. у складі Франц. співдружності. Основою госп-ва колоніал. Ґ. був експорт сировини: какао, кави, цінних порід деревини. На буд-вах портів, доріг, на лісорозробках використовували примусову працю африканців. 1960 Ґ. отримав незалежність. 1991 прийнято нову конституцію, введено багатопартійну систему.

Ґ. перетинає екватор. Зх. частину країни охоплює прибережна заболочена низовина шир. 30–200 км; на Сх. від неї розташ. розчленовані низькогір’я, на Пд. – гори Шайю (найвища точка Ґ. – 1370 м над р. м.); на Пд. Зх. піднімаються ізольовані цокольні гряди. Рельєф сх. частини представл. столовими плато. Бл. 75 % поверхні займають ліси. Нац. парки: Вонґа-Вонґе, Оканда; біосфер. резерват Іпасса-Макоку. Клімат Ґ. здебільшого субекваторіал., на Пн. – екваторіальний. Опадів 1800–4000 мм на рік. Середня т-ра січня +25–+27 °С, липня – +22–+24 °С. Найбільшою річкою країни є Оґове, судноплавна у нижній течії. Тер. Ґ. протікають також Івіндо, Нґуніє, Комо, Нтем, Н’янґа. Багато порожистих річок, які мають значний гідроенергет. потенціал. Природні озера переважно лагун. (Нкомі, Іґела, Ндоґо) та заплавного (Онанґе) походжень. Два сезони дощів: від лютого до квітня і від жовтня до листопада. Тварин. світ представляють слон, буйвол, антилопа, лев, леопард, гієнова собака, мангуст, мавпи.

За класифікацією ООН Ґ. – країна, що розвивається. ВВП складає 8,03 млрд дол. США (2005), у розрахунку на одну особу – 5800 дол. США. У Ґ. прибуток на душу насел. у 4 рази вищий, ніж у більшості країн, розміщених на Пд. від пустелі Сахара. Соц. захищеність і рівень доходів насел. також значно вищі, ніж в ін. країнах Африки. Основу економіки становить гірн.-видобувна пром-сть та лісозаготівля, які перебувають під значним впливом франц. капіталу. У структурі ВВП частка пром-сті складає 58,8 % (зокрема видобув. – понад 50 %), сфери послуг – 35,1 %, с. госп-ва – 6 %. Серед гол. багатств країни – тверда тропічна деревина, нафта, залізні, марганц., уран. руди, золото, якого видобувають бл. 70 кг на рік. Ґ. займає 3-є м. за обсягом видобутку нафти серед нафтовидобув. країн Зх. Африки. За видобутком марганц. руд країна посідає 2-е м. у світі (після ПАР), забезпечуючи 25 % світ. ринку. Пром. запаси цінних порід деревини становлять 4 млрд м3. С. госп-во екстенсив. типу.

Осн. с.-г. культури: какао, цукр. тростина, арахіс, рис, маніок, кукурудза, банани. Розвинуте рибальство. Загалом у с. госп-ві зайнято 60 % працюючих, у сфері послуг – 25 %, у пром-сті – 15 %. Ґ. імпортує машини, устаткування, транспортні засоби, фармацевт. продукцію, буд. матеріали та бл. 50 % продовол. товарів. Осн. торг. партнери: Франція, США, Німеччина, Іспанія, Італія, Японія. Щороку Ґ. відвідує понад 170 тис. туристів, прибуток від турист. бізнесу перевищує 7 млн дол. США. Система освіти Ґ. включає 6-річні початк. школи, 4-річні неповні середні школи (заг.-осв. коледжі), 7-річні повні середні школи (ліцеї). У системі вищої освіти – Нац. ун-т ім. О. Бонґо, Ун-т мед. наук (обидва – у Лібревілі), Тех. ун-т (Франсвіль), приватні катол. та протестант. ін-ти. Наук. дослідж. здійснюють у Дослід. центрі тропіч. лісу, Дослід. бюро з геології та гірн. справи, Центрі нац. дослідж. у галузі технології, Дослід. ін-ті с. госп-ва та лісознавства (усі – Лібревіль), Міжнар. центрі дослідж. у галузі медицини (Франсвіль). У Лібревілі розташовані Бібліотеч. інформ. центр, Музей мист-в і традицій. Видат. представниками ґабон. франкомов. літ-ри, яка почала формуватися від 2-ї пол. 20 ст. на основі синтезу місц. та франц. літ. традицій, є Р. Зотумба, Р. Нтуґветондо, П. Ндуна-Депено, А. Ратанґа-Атоз, Ж. Равірі-Буро, Ж. Досу-Йово, В. де П. Нйонда. Ґ. визнав незалежність України 10 січня 1992, 1 вересня 1993 між країнами встановлено дипломат. відносини.

Літ.: Зелинский Ю. И. Габон. Москва, 1997; Соколов Д. Г. Габонская Республика. Москва, 2007.

В. І. Ткаченко

Стаття оновлена: 2007