Ґабор Василь Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґабор Василь  Васильович

ҐА́БОР Василь Васильович (10. 12. 1959, с. Олександрівка Хуст. р-ну Закарп. обл.) – письменник, літературознавець, журналіст. Канд. філол. н. (1997). Чл. АУП (1997). Закін. Львів. ун-т (1986). Працював у львів. газетах (1987–90) та істор.-краєзнав. ж. «Літопис Червоної калини» (1991–92); від 1993 – н. с., від 2000 – зав. відділу досліджень іноз. періодики Н.-д. центру періодики ЛНБ. Автор зб. новел «Книга екзотичних снів та реальних подій» (1999; 2003), історико-бібліогр. дослідж. «Українські часописи Ужгорода (1867–1944)» (2003), історико-краєзнав. нарису «Моє Шандрово» (2003). Худож. стилю Ґ. притаманна лаконічність та вдале поєднання реал. й магіч. (дійсності та сну). Підготував і перевидав (2000) літ.-мист. самвидав. ж. «Скриня» (1971). Упорядник антології-енциклопедії літ. генерації 80-х рр. «Приватна колекція: Вибрана укр. проза та есеїстика кін. ХХ ст.» (2002) та один з авторів у антології «Четверо за столом» (2004). Усі твори і праці Ґ. опубл. у Львові. Окремі його художні твори перекладені англ., нім., серб., хорват. та япон. мовами.

Літ.: Горнятко-Шумилович А. У дивосвіті новел Василя Ґабора («Книга екзотичних снів та реальних подій») // СіЧ. 2006. № 11.

М. М. Романюк

Стаття оновлена: 2007