Ґава-Голігради культура

ҐА́ВА-ГОЛІГРА́ДИ КУЛЬТУ́РА  — археологічна культура кінця бронзового — початку залізного віку (гальштатський період). Назва походить від епонім. могильника Ґава в Угорщині та поселе­н­ня Голігради. Ви­вче­н­ня культури почалося зі знахідки у 1878 Михалківського скарбу. Ця група памʼяток була виділена в окрему культуру І. Свєшниковим у 1964 та на­звана голі­градською на основі роз­копок першого поселе­н­ня, проведених Т. Сулімірським у 1931 побл. с. Голі­гради (нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл.). Враховуючи найбільшу подібність памʼяток Верх­нього Подністровʼя та Попру­т­тя з групою памʼяток Ґава, поширених у пн.-сх. частині Карпат. котловини у бас. Верх­ньої Тиси, Г. Смирнова за­пропонувала термін Ґ.-Г. к., який ви­значає велику культурно-істор. спільність пн. фракійців. Ві­домі бл. 300 памʼяток (поселе­н­ня, городища, скарби, могильники, окремі знахідки) 11 — серед. 7 ст. до н. е. Осн. заня­т­тя населе­н­ня — землеробство, скотарство, гончарство, металургія бронзи, видобуток солі, торгівля. Найчислен­нішими памʼятками є поселе­н­ня. Городища Ґ.-Г. к. мають велику площу, роз­міщені на узвиш­шях над долинами річок, обнесені земляними валами та ровами. Житла напів­землянкові й наземні з камʼяно-глиняними печами. Поруч роз­ташовувались госп. ями для зберіга­н­ня продуктів. Осн. речові знахідки становлять гончарні вироби. Кухон­ний посуд пред­ставлений великими товстостін­ними горщиками, столовий — баноч. і тюльпановид. горщиками, широкими мисками з лощеною чорною орнаментов. поверх­нею. Для оздобле­н­ня широко використовувався орнамент у ви­гляді різноманіт. канелюр. Серед оригінал. кераміч. виробів виділяються предмети зоо- та антропоморф. пластики. Бронзові вироби пред­ставлені знаря­д­дями праці, предметами озброє­н­ня, кінської збруї та прикрасами, більшість з яких Карпато-Дунай. походже­н­ня. Скарби свідчать про значну соц. диференціацію су­спільства. Осн. памʼятки: поселе­н­ня Магала, Заліщики, городища Шелестове, Лисичники, Кривче, Михалків. і Голі­град. скарби, могильники Сопіт й Зава­л­ля. Етнічна приналежність населе­н­ня — фрако-іл­лірійська. Ґ.-Г. к. вплинула на формува­н­ня деяких рис чорноліської культури. На заключ. етапі населе­н­ня Прикарпа­т­тя взяло участь у формуван­ні культури скіф. часу на тер. Зх. Поді­л­ля, а населе­н­ня Закарпа­т­тя — у формуван­ні куштановицької культури.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю