Ґавалевич Мар’ян - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґавалевич Мар’ян

ҐАВАЛЕ́ВИЧ Мар’ян (Gawalewicz Marian; 21. 10. 1852, Львів – 26. 05. 1910, там само) – польський театральний критик, письменник, режисер. Закін. Тех. ін-т, навч. на філос. відділ. Яґеллон. ун-ту в Кракові. 1876 переїхав до Варшави, де розгорнув літ. і публіцист. діяльність; працював у ред. низки часописів, писав фейлетони і театр. рец. до вид. «Kurjer Poranny». Крім нарисів («Nasz dramat współczesny», 1884), поезій, оповідань, новел («O niej», «Żona»), повістей («Filistrzy», 1888; «Drugie pokolenie», 1891; «Szubrawcy», 1896), писав драми, з яких найбільший успіх мали «Barkarola», «Hannibal ante portas», «Dzisiejsi». Театр. діяльність розпочав як актор бл. 1879 у варшав. аматор. театрі, де також ставив власні твори. Від 1881 – кер. театру Варшав. т-ва доброчинності, ставив вистави у Т-ві любителів сцени. 1899–1901 – дир. і худож. кер. Нар. театру у Варшаві. 1903–06 – дир. театру в Лодзі, де сформував актор. склад і активно впроваджував новий репертуар (Т. Ріттнер, Г. Запольська, Ґ. Гауптманн, Г. Ібсен), організовував гастролі у Варшаві і С.-Петербурзі. Під назвою Малий театр 1906 трупа переїхала до Варшави, під кер-вом Ґ. 1907 гастролювала у Любліні й Києві. Надалі Ґ. популяризував модерні драми Г. Ібсена, Ґ. Гауптманна, А. Чехова, Г. Бернштейна, Б. Шоу. 1908 він відійшов з Малого театру й у театр. сезоні 1909–10 був літ. кер. Міського театру у Львові. Здійснив низку постановок: уривки «Дзядів» А. Міцкевича, «Не-Божественна комедія» С. Красінського, «Діти Ванюшина» А. Найдьонова (1906), «Професія пані Воррен» Б. Шоу, «Боброве хутро» Ґ. Гауптманна, «Мораль пані Дульської» Г. Запольської (1907), «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра (1910).

Тв.: Drugie pokolenie: powieść. Lwów; Poznań, 1924.

Літ.: A. S. Maryan Gawalewicz // Gazeta Lwowska. 1910, 28 maja; Słownik biograficyny teatru polskiego, 1765–1965. Warszawa, 1973; Łódź teatralna 1888–1988. Łódź, 1988.

О. О. Боньковська

Стаття оновлена: 2007