Ґавронський-Равіта Францішек - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ґавронський-Равіта Францішек

ҐАВРО́НСЬКИЙ-РАВІ́ТА Францішек (Gawroński-Rawita Franciszek; літ. псевд. – Равіта; 04. 11. 1845, с. Степашки, нині Гайсин. р-ну Вінн. обл. – 16. 04. 1930, м. Юзефув побл. Варшави) – польський історик, етнограф, письменник. Навч. в Ун-ті св. Володимира у Києві, закін. Вищу с.-г. школу в Дублянах (нині смт Жовків. р-ну Львів. обл.), Вищу школу агрокультури у Відні. За участь у польс. повстанні 1863–64 був ув’язнений. До 1883 досліджував проблеми с. госп-ва, опублікував низку праць відповід. тематики, зокрема «Praktyczny podręcznik uprawy buraków cukrowych» (Poznań, 1883), «O uprawie chmielu» (Kijów, 1889). Згодом захопився історією, етнографією, літ-рою. Друкувався у «Київській старовині», львів. г. «Діло». Від 1887 мешкав у Варшаві, Львові (мав також влас. маєток у с. Лозина, нині Яворів. р-ну Львів. обл.), м. Закопане (нині Польща). Спочатку виступав за укр.-польс. порозуміння, однак у зрілому віці зблизився з польс. нац. демократами, прийнявши їх антиукр. погляди, редагував у Львові г. «Wiek XX» (1901–02) і часопис «Ruś» (1910–11). У двотомниках «Historja ruchów hajdamackich» (1899; 1901), «Bohdan Chmielnicki» (1908–09; обидва – Львів) і монографії «Kozaczyzna Ukrainna w Rzeczypospolitej Polskiej do końca XVIII wieku. Zarys polityczno-historyczny» (Warszawa, 1923), присвяч. козацтву й польс.-укр. відносинам у 17–18 ст., припустився тенденційності, характер. для тодіш. польс. історіографії. Об’єктивнішою є його двотомна праця «Rok 1863 na Rusi» (Lwów, 1899–1903), у якій міститься ґрунтов. фактич. матеріал про політ. обстановку на Правобереж. Україні і в Галичині у серед. 19 ст. Досліджував також устрій Київ. Русі, діяльність П. Орлика, життя і творчість Т. Шевченка. Опублікував деякі важливі джерела часів нац. революції 1648–76, низку худож. творів на укр. істор. тематику – повісті «Na kresach. Opowiadania historyczne z XVIII w.» (1886), «Pan hetman Mazepa. Powieść historyczna» (1887), «Na krasnym dworze. Powieść historyczna z czasów pobytu w Kijowe Bolesława Śmiałego» (1889; усі – Варшава), «Złotobrody emir. Powieść ukraińska» (1891), «Charcyzy» (1893), «Na stepach. Powieść historyczna z pierwszej połowy XVIII w.» (1896; усі – Львів), частина яких була надрукована в укр. виданнях.

Пр.: Фома Падурра // КС. 1889. № 9; Ustrój państwowo-społeczny Rusi w XI i XII w. Lwów, 1898; Sprawy i rzeczy ukraińskie (kronika zdarzeń z lat 1648–1652). Lwów, 1914; Kijów: Legendy, podania, dzieje. Kijów, 1915; Konfiskata ziemi polskiej przez Rosyę po roku 1831 i 1863 (Uwagi i mat-ły do statystyki Ukrainy, Wołynia, Podola). Kraków; Poznań, 1917; Geneza i rozwój idei kozactwa i kozaczyzny w XVI w. Warszawa, 1924.

Літ.: Баженов Л. В. Історичне краєзнавство Правобережної України ХІХ – на поч. ХХ ст.: Становлення. Історіографія. Біобібліографія. Хм., 1995; E. Koko. Franciszek Rawita-Gawroński (1846–1930) wobec Ukrainy i jej przeszłości. Studium archaizmu. Gdańsk, 2006.

Л. О. Зашкільняк

Стаття оновлена: 2007